52% британців висловились за вихід країни з членів Євросоюзу на референдумі 23 червня 2016-го. Проголосувати прийшли 71,8% жителів — це понад 30 млн.
Франція, ФРН, Бельгія, Люксембург та Нідерланди підписали Римський договір про створення Європейського економічного співтовариства 1957-го. Британія вперше подала заявку 1963-го. Її ветував лідер Франції Шарль де Голль. Вважав, що британці формально будуть у ЄЕС, але фактично підтримуватимуть і відстоюватимуть інтереси США.
Велика Британія все ж вступила до організації 1973-го. Але за два роки провела референдум про те, чи варто залишатися у ЄЕС. 67% британців проголосували "за".
1984-го британська прем'єр-міністерка Маргарет Тетчер почала виступати за зменшення платежів Британії у бюджет організації. На той час Британія була на третьому місці за кількістю людей із доходом нижче за середній в ЄЕС. Але країна мала менше фермерських господарств, а субсидії фермерам тоді складали 70% витрат організації. Тетчер вдалося домовитися про знижку. Внесок країни став становити 12% бюджету замість 20%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Брекзит зараз: британці вимагають негайного виходу з ЄС
1993-го країни утворили Європейський Союз. Новий договір передбачав єдину зовнішню політику, спільні права громадянства та єдину валюту, євро. У Британії залишався фунт.
Прем'єр-міністр Тоні Блер виступав за тісніше співробітництво з ЄС. Але наприкінці 1990-х через коров'ячий сказ Брюссель заборонив ввозити британську яловичину. 1999-го її скасували, але у Франції вона діяла окремо ще кілька років.
Лише 2000-го Британії дозволили продавати свій шоколад у решту країн Європи. Франція, Іспанія, Італія і Бельгія виступали проти цього, бо британці до солодощів додають рослинну олію. Експерти вважали, що справжній шоколад має містити лише масло какао. До того ж вважали, що у британських цукерках забагато молока. Хотіли, щоб його маркували "домашній молочний шоколад" чи "замінник шоколаду".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт розповів, як можуть відтермінувати Brexit
2007-го країни-члени підписали договір у Лісабоні про ширші повноваження організації. Британський прем'єр Гордон Браун пропустив телецеремонію, під час якої інші лідери підписували його. Браун зробив це пізніше, але його критикували, бо не захищав достатньо інтересів Британії. 2011-го Девід Кемерон став першим прем'єром, який наклав вето на договір. За два роки він виголосив промову, де означив виклики, які стоять перед Європою. Тоді ж пообіцяв передомовитись щодо умов членства в Британії, якщо його Консервативна партія переможе на виборах. Паралельно зростала популярність партії, що виступала за незалежність країни.
Після перемоги його партії 2015-го Кемерон почав переговори про фінансові гарантії для Британії, зміни в розмірах виплат на програми забезпечення добробуту мігрантів та простіші способи Британії блокувати правила ЄС. У лютому 2016-го призначив референдум на 23 червня.
За те, щоб залишитися в ЄС, проголосувати Шотландія і Північна Ірландія. Виборці Англії та Вельсу здебільшого виступили за вихід. Девід Кемерон заявив, що йде у відставку. Наступна прем'єрка Тереза Мей розпочала дворічну процедуру виходу країни з ЄС.
Палата громад британського парламенту проголосувала за законопроєкт про вихід з ЄС (Withdrawal Agreement Bill)ю. Саме він визначає умови втілення Brexit.
Коментарі