Група слідчих Міжнародного кримінального суду в Гаазі виїхала в Україну для розслідування колективного міжнародного позову 39 країн проти Росії щодо її воєнних злочинів. Головний прокурор трибуналу Карім Хан сказав, що дії російської сторони підпадають під юрисдикцію суду.
"Будь-яка сторона, яка безпосередньо цілиться у цивільне населення і цивільні об'єкти, вчиняє злочин, визначений Римським статутом Міжнародного кримінального суду та міжнародними гуманітарними законами", - сказав він.
Раніше Хан заявляв, що розпочалося розслідування справи про "можливі військові злочини", скоєні Росією в Україні. Прокурор уточнив, що вже бачить ознаки військових злочинів та злочинів проти людяності.
Міжнародний суд, також відомий як Гаазький трибунал, розслідує воєнні злочини, скоєні Росією в Україні. Суд отримав звернення про розслідування від 39 країн, серед яких країни ЄС, Австралія, Канада, Велика Британія, які визнають юрисдикцію суду і прийняли Римський статут.
Російська військово-політичне керівництво можуть засудити за воєнні злочини і злочини проти людяності й видати ордер на їх арешт у 122 країнах. Також на майно Росії можуть накласти арешт, а безпосередніх виконавців злочинів можуть судити у різних країнах та арештовувати їх майно і рахунки. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів професор кафедри міжнародного права університету ім. Івана Франка, доктор юридичних наук Віталій Гутник.
Наскільки вірогідний суд над Володимиром Путіном і військово-політичним керівництвом Росії в Міжнародному трибуналів в Гаазі?
Суд цілком можливий, бо вчора, 3 березня, розпочалося розслідування в справі російської війни проти України. Суд розглядає обстріли мирних кварталів міст військами та інші можливі військові злочини, пов'язані з окупацією території України російськими військами.
Це безпрецедентно, що військові злочини почали розглядати в суді в Гаазі через тиждень після самого початку війни. Це дуже швидко – лише тиждень зайняло попереднє вивчення ситуації в Міжнародному кримінальному суді.
Безпрецедентно, що можливі військові злочини розпочали розслідувати через тиждень після початку війни. Зазвичай на це йдуть місяці чи роки
Зазвичай вивчення займає значно більше часу – місяці, а іноді роки. Це знаємо по справі Майдану, розслідування по якій досі не розпочалося. Якщо візьмемо розслідування по подіях на сході України, починаючи з анексії Криму в лютому 2014 року, то по цьому також досі ще не розпочалося розслідування.
А зараз вже є розслідування. Це передовсім пов'язано з тим, що 39 країн звернулися до прокурора Міжнародного кримінального суду з проханням його розпочати. Усі ці 39 держав прийняли Римський статут, тобто визнають юрисдикцію міжнародного кримінального суду. Україна цього досі не зробила, але українська влада звернулася з відповідним проханням до країн-партнерів.
Існують три шляхи, як розпочати справ у Міжнародному кримінальному суді. Звернення держав-учасниць, як сталося в нашому випадку. Другий - через Раду безпеки ООН, що в нашому випадку було неможливо, бо Росія є постійним членом Радбезу. Третій - утруднена процедура позову від самої держави, яка вимагає додаткових розглядів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трибунал для Путіна та його кола: слідчі з Гааги виїхали до України
Проте у теперішньому зверненні події розпочинаються з 2014 року, з анексії Криму і подій на Майдані.
Так, у цьому зверненні теж йдеться про злочини, вчинені в Україні, починаючи з лютого 2014 року. Плюс окремо йдуть злочини проти людяності, вчинені на Майдані в рамках цієї ж справи.
Які можуть бути вироки, за яких умов і коли?
Міжнародне кримінальне судочинство не таке швидке, як національне, бо є питання міжнародного співробітництва, збирання доказів в різних країнах, їх опрацювання. Потрібно, щоб всі докази відповідали стандартам, які визнає суд. Вони мають відповідати достовірності, достатності. Якість має бути дуже високою. Також їх слід подати якомога правильніше, бо від цього багато що залежить.
Керівництво Росії може бути заарештоване за рішенням Гаазького трибуналу і отримати до 30 років ув'язнення чи довічне позбавлення волі
Суд над військово-політичним керівництвом РФ означає, що можуть бути заарештовані особи, які підозрюються у вчиненні злочинів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прокурор Гаазького трибуналу просить українців передавати інформацію про злочини Росії
Які можливі вироки за ті злочини, які спостерігаємо зараз?
Від 30 років ув'язнення до довічного позбавлення волі. Після Нюрнберзького трибуналу смертної кари немає. Її не було в справі ані щодо винуватців геноциду в Руанді, ані над керівництвом Югославії.
Суд над Путіном і рештою військово-політичного керівництва РФ може бути лише, якщо нова російська влада їх видасть, як було з югославським лідером Слободаном Мілошевичом, або якщо Росія програє війну?
Прокурор міжнародного кримінального суду розпочав розслідування. Після цього має бути виданий ордер на арешт. Міжнародний кримінальний суд, власне, судить не всіх підряд, а керівництво країн. Не тих, хто безпосередньо стріляє з "Градів" чи ракет по житлових кварталах, а тих, хто відав такі накази. Не може судити тисячі людей – лише військово-політичне керівництво.
Як тільки суд більш-менш збере докази і почне справу проти конкретних осіб, тобто вищого військово-політичного керівництва РФ, Путіна, Радбезу Росії, можливо, військового командування окремих родів військ, їх можуть оголосити у міжнародний розшук. Якщо хтось із них тоді перетне кордон однієї зі 122 країн, які визнають юрисдикцію Міжнародного трибуналу, то влада цих країн зобов'язана взяти їх під варту і передати до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
У випадку ордену Міжнародного кримінального суду жодні імунітети не діють
Це дуже важливий момент, бо зазвичай, коли президент чи керівництво країни перебуває в закордонній поїздці, то їх особи - недоторкані. Їх не можна спіймати і судити за будь-які злочини. Це міжнародний імунітет. У випадку ордену Міжнародного кримінального суду жодні імунітети не діють ні для президента, ні для прем'єра, ні для кого.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росію хочуть позбавити права вето в Радбезі ООН
Чи є можливість позбавити Росію місця в Раді безпеки ООН?
Статут ООН написаний так, що це дуже складно зробити. Не було таких прецедентів. Але якщо подивимося в нього, то побачимо що Росія не є постійним членом Ради безпеки ООН. Серед постійних членів п'ять країн – США, КНР, Велика Британія, Франція і СРСР. Там немає згадки про Росію. Але так склалася ситуація в 1991 році, коли радянські республіки проголосили незалежність від СРСР, що в Радбезі в цей час був представник Росії. Він передав документи, що РФ буде продовжувати представництво в ООН від імені СРСР. Для держав-членів РБ ООН це минуло непомітно. Ніхто не протестував. Проте так само жодного міжнародного договору між членами Радбезу чи колишніми радянськими республіками щодо цього не було. Так само жодна колишня радянська республіка не висловила протесту. Така ситуація є останні 30 років.
Члени Ради безпеки визначенні поіменно. Немає прецедентів зміни статуту ООН. Для цього потрібна згода всіх держав-членів Радбезу, а Росія б на це не погодилася. Замкнуте коло.
Питання про реформування ООН і її Ради безпеки давно назріле та перезріле. Але без результату.
Насправді ООН, як головний орган який несе відповідальність за підтримку міжнародного миру і безпеки в світі, показує життєву неефективність. Країна Радбезу, щодо якої ставиться питання в РБ ООН мала б утриматися від голосування щодо самої себе. Так записано в документах. Проте ця практика була порушена від початку створення ООН.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трибунал у Гаазі для Путіна та його кола: як відбувається та коли чекати вироку
Наскільки українська прокуратура може судити військово-політичне керівництво Росії, арештовувати майно Росії в Україні чи просити про це в інших країн?
Лише міжнародний кримінальний суд володіє правом судити керівництво країн. Наша країна може притягувати до відповідальності тих, хто винен у конкретних злочинах – ті, хто бомбардував міста, чинили інші військові злочини та злочини проти людяності. Виконавців можемо судити самі.
Арешти російського майна в Україні та за її межами здійснюється в межах законодавства країн, де є це майно, і у відповідь на позови в суди цих країн. В Україні такого майна практично немає.
Якщо згадати про Міжнародний кримінальний суд, то його рішення можуть передбачати відшкодування шкоди країні-жертві агресії. У такому випадку на вимогу країни-жертви арештовують майно держави-агресора, що у власності держави. Тоді за рахунок арешту цих активів і майна задовольняються претензії жертв злочинів і відшкодування шкоди.
Щодо окремих країн, все в межах їх національного права. Навряд чи військово-політичне керівництво Росії записує на себе майно. Відтак доволі складно довести, що справді рахунки чи майно належить саме цим особам. Суду слід встановити зв'язок між ними і майном. Це доволі непросто, бо зазвичай є ряд фірм-посередників.
Коли відповідальність лежить на країні-окупанті, то саме з країни стягують збитки для жертв агресії.
Якщо згадаємо ІІ світову війну, то була відповідальність як самих нацистів, так і Німецької держави, яка ще десятиліттями після завершення Нюрнберзького процесу сплачувала репарації за шкоду, яку заподіяв нацистський режим.
9 
1
Коментарі