Канадський журналіст українського походження Майкл Боцюрків у січні 2022 року приїхав в Україну, щоб описувати для західних медіа події в нас, передчуваючи наближення вторгнення. Відтоді звідси передає матеріали для світових ЗМІ. У звірствах росіян бачить історичну циклічність їх дій щодо українців. Атаки на Росію, на його думку, пришвидшують крах путінського режиму. А єдина можливість завершити війну – вибити росіян із української землі. Про це він розповів в інтерв'ю Gazeta.ua.
Приїхав в Україну перед вторгненням, у січні 2022 року, - каже. - Відчував, що тут щось буде. Прочитав есе Володимира Путіна, що Україна завжди належала Росії, що українці та росіяни – "один народ", інші нісенітниці. Також бачив як із весни 2021 року росіяни стягували війська в Російській Федерації та Білорусі до українських кордонів. Потім були публікації в західних ЗМІ про плани вторгнення. Партнери України публічно говорили те саме. Було тривожне відчуття. Спочатку приїхав в Київ, потім до Львова, зараз в Одесі.
Писав для CNN Opinion, інших ЗМІ. Розповідав, що думають українці, як переживають війну. У Гарнізонному храмі Львова майже щодня бачив похорони загиблих військових і описував.
Багато подорожував по воюючій країні. Наприклад, у травні 2022 року був із прес-туром у Чернігові. Бачив на власні очі руйнування міста після російських обстрілів. Головне – розповідати про побачене для світових медіа. Був радше не репортером, а коментатором.
Поведінка Москви дає відчуття циклічності повторення історії. Світ знову бачить обличчя російських загарбників
Із дитинства ходив в Канаді в українську школу, знав про імперську Росію, радянські репресії, Голодомор. Поведінка Москви дає відчуття циклічності повторення історії. Світ знову бачить обличчя російських загарбників, як крадуть наше збіжжя і дітей, як нищать та обкрадають музеї, як проводять насильницьку депортацію українців в РФ. Багато речей, про які читав у книгах, страшно було побачити на власні очі, але важливо розповісти світу.
Як змінювалось ваше життя в Україні протягом півтора року?
Не раз до цього бував в Україні, працював як речник ОБСЄ в 2014-2015 роках. Уже тоді зблизька побачив війну та звірства росіян.
На початку вторгнення під час ракетних атак було страшно. Доводилось звикати до комендантської години, до складнощів перетнути кордон. Переважно залишався в Україні та працював звідси.
Українці, з якими зустрічався, були милі та максимально старались допомогти. Пробували пояснити, що думають і відчувають, як переживають, як змінилося їх світовідчуття. Відтак міг передати глибокі речі, відчуття через матеріали для мас-медіа. Мав доступ до інформації, якої не мали багато інших західних журналістів.
Що вас найбільше вразило за період після 24 лютого 2022 року?
Як люди призвичаювалися – спочатку очікувано боялися. Потім звикали жити в нових обставинах. Як в масовому усвідомленні страх переростав в лють. Як усі українці, з якими говорив, казали, що будуть боротися проти загарбників до кінця, до перемоги. Завжди пояснював західній аудиторії нестримний опір, на який готові українці.
Коли був в Києві, Львові чи Одесі, бачив як українці, які мали малий чи середній бізнес, дуже тяжко працювали, щоб він вижив. У складних обставинах творчо винаходили механізми, як його зберегти. Багато моїх знайомих одеситів, які мають ресторани, бари чи перукарні, наполегливо крутяться, щоб зберегти справу. Також волонтерять і донатять на ЗСУ, бо хочуть швидше прогнати росіян із української землі. Раз по разу розповідав історії про сильних і творчих жителів України.
За життя був на багатьох війнах по світу, й не бачив такої хоробрості та наполегливості боротися до перемоги.
Щодня спілкуюся з людьми, зокрема, солдатами ЗСУ, активно користуюсь залізницею, яка завжди дає цікавих співрозмовників.
Один із найбільш вражаючих моментів - вирва від 500-кілограмової авіаційної бомби. Дуже глибока. А на дні дитячі іграшки
Один із важких і найбільш вражаючих моментів - коли побачив вирву від 500-кілограмової авіаційної бомби в Чернігові. Була дуже глибока. Величезні руйнування. А на дні дитячі іграшки. Страшна й сумна картина.
Багато говорив і писав про дітей. Як війна на них відбивається. Катастрофу воєнного дитинства. Важкими були історії малюків, яких насильно розділили з живими батьками і відправили до Росії.
Також часто спілкуюсь із українськими біженцями з різних країн. Багато з них живуть у важких умовах, а в їхні домівки небезпечно повертатися, якщо взагалі ті не знищені. Як то в Харкові чи Херсоні. У західних країнах все дорого, а знайти роботу їм складно. Особливо, якщо не дуже добре знають мову, а на руках - малі діти.
Більшість біженців, з якими говорив, казали, що хочуть повернутися в Україну, коли стане безпечно. Побачили, що життя на Заході – дороге й теж не медом намазане.
Продав квартиру в Канаді й багато пожертвував на потреби українських біженців
На щастя, допомагають волонтери і чисельна українська діаспора. Продав квартиру в Канаді й багато пожертвував на потреби українських біженців, які втекли від війни на канадську землю.
Українці активно допомагають один одному, щоб внутрішньо переміщені особи могли не покидати країни. Був в Івано-Франківську недавно й бачив, як готують тимчасове житло для жителів із інших регіонів, де зараз небезпечно. Коли ще працював в ЮНІСЕФ і бачив конфлікти по світу, завжди казав, що людині краще залишитися в своїй державі, якщо достатньо безпечно. Треба створювати більше можливостей для українців залишатися в Україні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мене били й піддавали тортурам, щоб лише визнав, що агент ЦРУ" - колишній полонений американець
Які найбільші відкриття протягом вторгнення зробили для себе?
Наскільки негуманні росіяни. Ці люди в різні куточках України показали себе як звірі. Чинили численні зґвалтування, вбивства, тортури. Почуваюсь українцем, тому особливо важко. Болять спроби стерти з лиця землі українську культуру та ідентичність – розграбовані й знищені церкви, музеї, бібліотеки.
Історія повторюється. Це треба зупинити раз і назавжди. Бачу свою роль не як речник української влади чи народу, а як оповідач, що дає світу уявлення, що тут діється, чому для них це має значення.
Це не локальна війна між росіянами і українцями, а глобальний конфлікт. Якщо Україна не зупинить Путіна, він прийде завтра в Естонію, Польщу, інші країни.
Ця війна дістане їх, де б не жили, якщо вже не дістала. Відлуння її докотилося до більшості країн – глобальний ріст цін на їжу через блокування росіянами портів. Країни, де й так були перебої з продовольством, особливо потерпають. Приклад використання їжі як зброї.
Ще використовують міграцію як зброю – через ракетні обстріли роблять небезпечним для мільйонів українців повернення додому.
Інший наслідок війни – до 24 лютого 2022 року мало хто в світі міг показати на мапі, де Україна. Зараз у сотень мільйонів на слуху Запоріжжя, Херсон, Харків. Знання про Україну, її історію, самобутність – на слуху.
Мільйони людей у світі зрозуміли, через що Україна змушена була пройти в минулому під гнітом Москви. Мені самому часто доводилося в матеріалах та на виступах згадувати про Голодомор. Тепер уже не доводиться пояснювати, що це таке.
Чи є досі запит в американської та інших аудиторіях на розповіді про реалії життя в Україні?
Так, зберігається величезний інтерес, хоча іноді дещо спадає. В Америці - початок політичного сезону перед президентською кампанією. Також увага до економіки. Але щотижня отримую запити на ефіри, інші матеріали. Продюсери і редактори знають, що маю унікальну перспективу зсередини.
Після відкриття Бучі, Ізюма та інших місць масових поховань жертв російської окупації, в Україні стало зрозуміло, що маємо екзистенційну війну. Бачимо на окупованих територіях, що росіяни вбивають нас, тому не можемо йти на переговори. У США та інших країнах Заходу розуміють неможливість домовитися з тими, хто нас вбиває?
Так, у багатьох прийшло розуміння, що війна не завершиться жодною угодою з Росією. Еліти на Заході зрозуміли, що росіяни не дотримуються обіцянок, що їх підписи не вартують паперу, на якому підписані.
Зауважив ще під час Мінського процесу, коли працював в ОБСЄ. У нас було багато домовленостей про припинення вогню з росіянами. Усі порушували.
Під час вторгнення росіяни весь час брехали. Не дотримуються принципів і звичаїв ведення війни, зобов'язань по угодах. Наприклад, коли були домовленості про евакуацію людей з Маріуполя, легко її порушили.
Єдиний варіант, як війна може завершитися – воєнне виштовхування росіян за кордони України 1991 року
Єдиний варіант, як війна може завершитися – воєнне виштовхування росіян за кордони України 1991 року.
Друге, еліти в Росії, які очолює Путін, можуть вчинити переворот, й настане колапс режиму. Чи його вб'є хтось із оточення.
Недавно був на конференції Спілки українських журналістів у Нью-Йорку. Там мав публічне інтерв'ю з послом України в ООН Сергієм Кислицею. Запитував його про можливий крах путінського режиму. Він сказав, що можливе вбивство. Насильницькі смерті загрожують усім із його найближчого оточення.
Коли тривають вторгнення на територію РФ, в Бєлгородську область, атаки дронів на Москву, це додає наснаги тим, хто хотів би повалення режиму. Настала нова глава війни. Вона може стати пасткою для Путіна. Схоже, наче ми стали свідками початку кінця путінізму.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Бавовни" сприяють нашому наступу" - Іван Киричевський
Як в Америці бачать бажане завершення війни?
Не певен, що у Вашингтоні мають відповідь на це запитання. Наразі в США зберігається дуже велика підтримка України, навіть у таборі республіканців. Але не знаю, як довго буде. Існує непрямий тиск на офіс Володимира Зеленського, щоб провести ефективний контрнаступ.
Ще п'ять-шість місяців тому, ми не вірили, що Україні дадуть сучасні західні танки, а тим паче літаки F-16. У Європі, а особливо у Великій Британії, еліти переглядають сьогодні погляди на війну – недавно британський глава МЗС Джеймс Клеверлі сказав, що українці мають право вражати цілі на території РФ. Британці також дали далекобійні ракети Storm Shadow, здатні вражати цілі на 300 км.
Думаю, Вашингтон піде за Лондоном і зрозуміє, що Київ має право вражати законні цілі в Росії. Зеленський говорив, що триває битва Давида та Голіафа. Як можна ефективно боротися проти сильнішого ворога, якщо вам не дають його бити, якщо маєте зав'язану за спиною одну руку?
Як еволюціонували погляди на війну у Вашингтоні?
Чим більше там бачили варварства - російських звірств, масових поховань, тим більше росла підтримка України. Величезний вплив мала депортація дітей. Особливо зачепило політиків, які самі є батьками. Їм годі зрозуміти, як таке може бути в XXI столітті в Європі.
Щоразу, коли інтерес до війни у США спадав, росіяни примудрялися робити чергове жахіття, яке повертало увагу до подій в Україні
Щоразу, коли інтерес до війни у США спадав, росіяни примудрялися робити чергове жахіття, яке повертало увагу до подій в Україні.
Тож США будуть продовжувати озброювати Україну, щоб могли себе захистити. Також у багатьох є розуміння, що це не місцева чи регіональна війна, а частина глобального протистояння. Й те, що припинення допомоги дасть росіянам шанс перемогти, вчинити ще більше звірств й піти війною на інші країни.
У Британії пам'ятають, що росіяни не соромились вбивати радіоактивними матеріалами людей на британській землі. У США та країнах ЄС - їх намагання втручатися у вибори. А ще була кібервійна. РФ крок за кроком ставала все більш агресивною. Тому зменшення допомоги вам – запрошення росіян до нових і ще гірших агресивних дій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Найважливіше - визволити Херсонську та Запорізьку області, узбережжя Азовського моря" - Олександр Мотиль
Як оцінюєте успішність тактики атак на російську територію Російської добровольчої армії та Легіону "Свобода Росії" та атак дронів на їхні міста?
Дуже успішна тактика, яка приносить війну до домівок росіян. Дає їм спожити власні ліки. Це наразі одна з найбільших загроз для Путіна. Атаки показують, що Москва не здатна більше контролювати всю свою територію. Виявляють надмірну розтягнутість російської армії, яка не може захистити російські території, не кажучи про окуповані.
Атаки зв'язують, відтягують російські сили. Якщо це частина українського контрнаступу, вона чудова.
Президент Зеленський каже, що не поїде на саміт НАТО в Вільнюсі, якщо не буде конкретного плану вступу України в Альянс. Багато оглядачів кажуть, що членство - єдина перепона, щоб Росія в майбутньому не нападала. Чи може Америка Джо Байдена підтримати наше членство та за яких обставин?
Не знаю, які в Байдена наміри. Але найбільше хочуть бачити Україну в НАТО країни, які найближче до вас і до війни – Польща, країни Балтії. Говорячи про перспективи в НАТО, процес вступу має бути позитивний для вас і пришвидшений.
В НАТО 31 країна-член, і з усіма слід домовитись, врахувати інтереси – від турків до французів, від албанців до угорців
Коли говорити про членство, де 31 країна-член, і з усіма слід домовитись, врахувати інтереси – від турків до французів, від албанців до угорців. Звісно, в такому різноманітті багато поглядів.
Бачимо проблеми зі вступом Швеції, якій не дає "зелене світло" Туреччина через прихисток у шведів курдів. Їх турки вважають терористами. Тому потрібна широка підтримка. Побачимо, чи буде вона в України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Війна на порозі Росії стала незручно близькою до самого Путіна" - Майкл Боцюрків
У колонці для CNN пишете, що для Путіна його дні при владі пораховані. Коли може статися, і які можливі наслідки краху режиму?
Не знаю, коли саме, але чим більший вакуум безпеки в Росії, чим більше клопотів в росіян, тим більший шанс. Може статися, коли залежні від Путіна еліти захочуть цього, й будуть достатньо сміливі піти на такий крок.
Еліти та олігархи бачать, як зникає їх багатство, над здобуттям якого так довго трудились. Їх свобода пересування стає все більш обмеженою. Бачать, як проти них вводять все нові санкції. У якийсь момент можуть піти на відповідний крок.
Давно казав, що мають бути санкції, націлені на Путіна та його найближче оточення. Слід обмежити їх змогу подорожувати не лише на Захід, але теж в країни Перської затоки, в Туреччину. Щоб відчували все більше незручностей. Щоб розуміли, що причина їх клопотів одна – Путін.
Путінський режим стає все більш репресивним вдома. Його критики – мертві, в тюрмі чи втекли з країни. Змусив суспільство замовкнути. Але мені здається, що все більше росіян вважають війну непотрібною й помилковою. Проте скинути чи вбити Путіна може тільки вузьке коло наближених.
Я б хотів, щоб його видали міжнародному правосуддю і судили, але поки що це віддалена перспектива. Також можливий замах, отруєння.
Які фактори можуть сприяти розвалу путінського режиму?
У міру того, як війна підбирається ближче до домівок росіян, як кількість втрат їх військ росте, кінець теж наближається. Режим робить багато, щоб змусити дружин і матерів мовчати, коли привозять тіла їхніх чоловіків і синів. Якщо все триватиме нинішніми тампами, не вірю, що ті будуть вічно мовчати. Із минулих війн знаємо, що в якийсь момент суспільство стає ситим по горло жертвами та проблемами, які приносить війна.
Попри те, що Олексій Навальний та інші опозиціонери сидять, їх структури діють, і можуть почати організовані акції як тільки відчують послаблення хватки режиму.
Путін не має наступників. Тож у разі його фізичної смерті, почнеться боротьба за владу. Усі останні події пришвидшують час його відходу.
Якщо Трамп повернеться в Білий дім в листопаді 2024 року, це буде катастрофа для України
Українська влада каже, що для перемоги та збереження життя солдатів потребуємо всю номенклатуру та кількість зброї, які просимо. Чи можуть, і чи будуть США та інші партнери надалі постачати зброю, не зважаючи на результати українського наступу?
Наразі так. Але політика в демократичних країнах регулярно змінюється, коригується, відповідно до внутрішніх та зовнішніх викликів. Якщо Дональд Трамп повернеться в Білий дім в листопаді 2024 року, це буде катастрофа для України. Він заявляє, що хотів би укласти домовленості з Путіним. Ці угоди будуть не на користь України.
Тому Байдену потрібно давати зараз все, що потребує Україна, щоб наблизити перемогу та завершити гарячу фазу війни. Не вірю в можливість зупинити війну дипломатією, тільки силою. Слід викинути путінські війська з України.
Британці першими дали танки, а тепер далекобійні ракети. Чому Велика Британія часто найсміливіша та першою постачає нові види зброї?
Сполучене королівство почувається ближче до війни, ніж США. Багато українських біженців отримали притулок у Британії, а страждання українців вражають.
Описів війни в Україні, звірств росіян, значно більше в мас-медіа Британії, ніж у більшості країн Заходу. Це впливає на громадську думку, на політиків, які приймають рішення.
Крім цього, британська історична пам'ять бачить у війні в Україні схожості на дії нацистів під час Другої світової війни. Повітряні атаки на Лондон та інші міста. Пам'ятають, що не так багато часу минуло від вторгнення німців у Польщу до бомбардування британської столиці. Війна їм ближча, ніж багатьом іншим на Заході.
Британці зазнали російських замахів на своїй території, кампанії дезінформації під час "Брекзиту", хакерських атак. Усе пам'ятають. Бачать як Путін загрожує їх звичному способу життя.
Які у вас очікування, скільки може тривати війна, і якою може бути через рік, скажімо, в червні 2024 року?
Ніхто не знає точно тривалості. Думаю, Захід далі буде постачати Україні зброю, навчатиме солдат. Також важлива гуманітарна та фінансова допомога, бо Київ потребує $5 млрд вливань щомісяця.
Зараз одне з основних завдань – захистити українське небо від російських ракет і дронів
Багато людей в Україні, особливо в Києві видаються дуже спустошеними та втомленими від постійних атак. Зараз одне з основних завдань – захистити українське небо від російських ракет і дронів. Більше допомогти б могли дати такі країни як Ізраїль зі своїми технологіями. Україна потребує всієї зброї, яку просить, щоб завершити війну.
1 
1
Коментарі