Місяць терору в Бучі – репортаж The New York Times

11

Репортаж у The New York Times про жахи й масові вбивства в Бучі.

"Вони застрелили мого сина. Я був поряд. Було б краще, якби це був я", The New York Times, США

Мати вбита снайпером під час прогулянки із сім'єю за термосом із чаєм. Гола жінка, на ній нічого, крім шуби, і замкненав льоху перед стратою. Дві сестри померли в своєму домі, їхні тіла лежали на підлозі тижнями. Буча - це картина жахів.

З першого дня війни, 24 лютого, цивільні несли основний тягар російського наступу на Бучу. Російський спецназ, який ішов через ліс, обстрілював авто на дорозі, а колона бронетехніки вбила жінку в її саду, коли вони в'їжджали до міста. Але ті ранні жорстокості блідли в порівнянні з тим, що було згодом.

Коли наступ росіян на Київ зупинився, зіткнувшись із запеклим опором, окупація Бучі перетворилася на кампанію терору й помсти. Коли переможена й деморалізована російська армія відступила, то залишила по собі похмуру картину: тіла мертвих жителів, розкидані вулицями, у підвалах і дворах, багато застрелені в голову, у деяких руки зв'язані за спиною.

Репортери й фотографи The New York Times провели понад тиждень із міською владою і десятками свідків у Бучі, розкриваючи подробиці звірств і страт мирних жителів. Ми задокументували тіла майже 30 людей там, де їх убили - у їхніх будинках, у лісі, на порожній стоянці. І дізналися історії багатьох смертей. Ми також бачили понад 100 мішків для трупів у братській могилі й на міському цвинтарі. Дані свідчать, що росіяни вбивали безрозсудно, інколи по-садистськи, частково з помсти.

 

Цивільні, які нічого не підозрювали, загинули під час повсякденних справ. Учителька на пенсії, відома як тітка Люда, була застрелена вранці 5 березня, коли відчиняла вхідні двері. Її тіло лежало скрюченим понад місяць. Її молодша сестра Ніна, яка була розумово відсталою і жила з нею, лежала мертва на підлозі кухні. Не зрозуміло, як померла.

 

43-річний Роман Гаврилюк, зварювальник, і його брат 46-річний Сергій Духлі вислали свої сім'ї з Бучі, коли посилювалося насильство, але обидва наполягли на тому, щоб залишитися. Їх знайшли мертвими у дворі.

"Дядько залишився через собаку, а батько через будинок. Вони не змогли перемогти нашу армію, тож убивали простих людей", - каже син Гаврилюка, 17-річний Назар.

Неподалік лежать тіла чоловіків, а два собаки сім'ї зрешечені кулями.

 

Буча була одним із найпривабливіших передмість Києва. Розташована між ялиновими лісами й річкою, мала сучасні торгові центри й нові житлові комплекси, а також старомодні літні будиночки серед садів і лісу.

Через кілька днів після того, як російські війська увійшли до міста, українська армія завдала удару, підпалюючи танки й бронетехніку в атаці на російську колону. 20 автомобілів згоріли у величезнім вогненнім смерчі, який запалив будинки на всій вулиці. Деякі російські солдати утекли через ліс, забираючи поранених.

Російське підкріплення прибуло через кілька днів з агресивним настроєм. Вони влаштували базу в житловому комплексі за школою №3, і розмістили снайпера в багатоповерховому будинку, що будується. Їхня штаб-квартира була на склозаводі, на річці Буча.

 

До цього жителі ховалися від російських ракетних і артилерійських ударів, багато хто спав у підвалах, але деякі час від часу вибиралися назовні, щоб набрати води чи крадькома подивитися на пошкодження. Обстріли були спорадичними й більшість вогню російської артилерії було спрямовано поверх їхніх голів на сусіднє місто Ірпінь.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бучанська різанина: назвали кількість убитих жителів громади

Після штурму колони атмосфера розжарилася. 4 березня 50-річний Володимир Феоктистів пішов забрати буханець хліба в сусідів, які пекли вдома. Його мати й брат казали йому не виходити надвір, але він наполіг. Російські автомобілі їхали дорогою, сусіди почули два постріли. Наступного дня його знайшли мертвим. Минули дні, перш ніж вони змогли покласти його в тачку й відвезти до лікарняного моргу.

5 березня російський снайпер почав стріляти в усе, що рухалося на південь від середньої школи.

 

Тітку Люду розстріляли вранці. Того дня батько із сином вийшли з воріт, щоб прогулятися своєю вулицею.

"Вони застрелили мого сина. Я був поряд. Було б краще, якби це був я. Він мучився всю ніч і вмер під ранок. Ми поховали його в присадку. Важко ховати дитину. Не побажав би такого лютому ворогові", - сказав батько Іван.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У підвалі на Київщині знайшли розстріляних українців

Він попросив публікувати лише ім'я. Багато жителів Бучі налякані після кількох тижнів російської окупації і просили не називати їхні прізвища, побоюючись пізнішої відплати росіян.

Вулиця Яблунська, де вони жили, незабаром стала найсмертоноснішою ділянкою дороги для перехожих. Чоловіка на велосипеді вбили із бронетранспортера на початку березня. До 11 березня на вулицях і тротуарах лежало не менше 11 трупів, свідчать супутникові кадри. Незабаром стало зрозуміло, чому тіла так довго залишалися на місці.

Військові розпочали обшук будинків і наказали мешканцям не виходити на вулицю.

"Вони обходили кожен двір. Російський командир попередив його, щоб він не виходив назовні, бо в них наказ стріляти", - сказав 42-річний Валерій Юрченко, механік, який живе біля річки.

 

У міру прибуття додаткових військ вони в'їжджали на бронетранспортерах прямо в городи людей, валячи металеві ворота й паркани, паркуючи техніку.

66-річний Володимир Шепітько біг із дружиною, коли російська бронемашина врізалася в їхній задній паркан двору. Вони сховалися у підвалі школи №3. Російські солдати також використовували школу та житловий комплекс за нею як мінометні позиції. 9 березня Шепітько, інженер-гідротехнік на пенсії, прослизнув назад, щоб принести трохи їжі з дому, та виявив, що там живуть російські солдати.

Солдати уїдливо відгукувалися про "українських фашистів", перевіряючи його на лояльність.

 

"Я думав, мене розстріляють, і промовчав. Вони зажадали мобільний, але собака так люто гавкав на них, що вони мене відпустили", - сказав він.

Коли повернувся після того, як росіяни пішли, виявив будинок розграбованим, заваленим сміттям і пивними пляшками. У підвалі під садовим сараєм його племінник виявив тіло жінки. Згорбившись, сидячи, на ній була шуба й більше нічого. Вона була застрелена в голову, і було дві гільзи на землі. Коли поліція витягла її та провела обшук, виявила в будинку порвані упаковки презервативів та один використаний.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бучанська різанина: назвали кількість убитих жителів громади

Жорстока поведінка із жінкою була одним із багатьох випадків, заявила уповноважена з прав людини Людмила Денісова. Вона розповіла, що зафіксувала жахливі випадки сексуального насильства в Бучі та інших місцях, зокрема, коли групу жінок і дівчат тримали в підвалі будинку 25 днів. Дев'ять із них зараз вагітні.

Вона припустила, що насильство відбулося з помсти за український опір, а також, що російські солдати використали сексуальне насильство як зброю війни проти українських жінок.

 

Місто було без електрики, водопроводу, газу та інтернету від початку березня. І тисячі жителів, які ще живуть у своїх будинках, жили на морозі, спали в одязі під шарами ковдр.

Шестеро осіб у будинку для літніх людей померли з голоду. У сусідньому будинку робітники знайшли жінку, яка повісилася на гілці.

"У міру розвитку війни настрій і поведінка росіян ставали дедалі жахливішими", - сказала місцева Людмила.

Деякі акти насильства здавалися цинічними, спрямованими на терор. Російські військові особливо підозріло ставилися до чоловіків боєздатного віку, часто звинувачуючи їх у належності до українських сил оборони, перш ніж забрати їх для допиту.

Наталія Александрова, офтальмолог на пенсії, розповіла, що солдати затримали її племінника, сказавши, що візьмуть на два дні на допит. Тримали три тижні. Після виходу російських військ сусіди знайшли його мертвим у підвалі. Вони вистрілили йому в голову.

 

В останній тиждень березня українські війська здійснили контратаку, щоб відбити північно-західні передмістя Києва. Бої в Бучі різко посилилися і російські частини почали готуватися до відходу. Однією з останніх їхніх дій був розстріл затриманих чи всіх, хто заважав. Пізніше на галявині на одній із вулиць поліція виявила п'ятьох членів сім'ї, зокрема двох жінок і дитину, їхні тіла кинули в яму та спалили.

Щонайменше 15 людей знайшли мертвими зі зв'язаними руками в різних місцях міста. П'ять тіл виявили в підвалі дитячого літнього табору, який російські підрозділи використовували як базу. Інших знайшли на вулиці Яблунській та на склозаводі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Бучі в одному будинку зґвалтували 25 дівчат і жінок. Дев'ять жертв - вагітні

У сусідньому селі Мотижин помста відіграла важливу роль у загибелі старости, її чоловіка й сина, яких знайшли на околиці села. Були сліди тортур - зламані пальці в сина та забиття на обличчі мера, завдані до того, як їх розстріляли російські солдати, розгнівані, що українці знищили їхню вантажівку та бронетранспортер.

У повідомленнях мешканці описали, як українська засідка, внаслідок якої було підірвано бронетранспортер і вантажівку з припасами, призвела до сплеску насильства росіян проти мирних жителів. Наступного дня російський бронетранспортер їхав вулицею, безладно обстрілюючи будинки з великокаліберного кулемета, повідомив Сергій Петровський. Він не знає, скільки людей було поранено чи вбито, але сказав, що після того, як росіяни пішли, він зібрав у селі й навколо нього 20 тіл із цього епізоду та інших.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США зроблять усе, щоб притягнути до відповідальності винних у звірствах в Україні

Через кілька днів після того, як українські війська повернули собі контроль над Бучею, поліція та працівники цвинтаря почали збирати розкидані всюди трупи. До 2 квітня зібрали понад 100 тіл, а до неділі їхня кількість зросла до понад 360. 10 із загиблих були дітьми.

Із 360 тіл понад 250 вбили кулями або осколками, і зараз тривають розслідування воєнних злочинів, заявив головний прокурор Бучі Руслан Кравченко. Інші померли від голоду, холоду, браку ліків і лікарів. Він каже, що очікує на нові випадки, оскільки поліція продовжує знаходити тіла та надходить інформація про зниклих. Загалом у районі Бучі загинуло щонайменше 1000 людей. Це переважно мирні жителі. За словами працівника міського цвинтаря Сергія Капличного, серед убитих у Бучі було лише два українські воїни.

Жорстокість Росії обурила більшу частину світу й зміцнила рішучість Заходу протистояти кривавому вторгненню Володимира Путіна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: The New York Times створили карту звірств росіян у Бучі 18+

За словами місцевих жителів і слідчих, деякі з найтяжчих злочинів, зокрема тортури, зґвалтування і страти, були скоєні військовими, що базувалися на скляному заводі в Бучі. Прокурор Кравченко заявив, що слідчі виявили комп'ютерний сервер, залишений росіянами, який може допомогти ідентифікувати людей, які стоять за злочинами.

"Ми вже встановили списки й дані про військових. Обсяг цієї нформації - понад 100 сторінок", - сказав Кравченко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РФ вчинила в Україні геноцид - у парламенті написали постанову

Українські слідчі також мають величезний ресурс від організацій, громадян і журналістів, які розмістили понад 7000 відео й фото на урядовому сайті warcrimes.gov.ua, заявила генеральна прокурорка Ірина Венедиктова.

"Украй важливо, що вони складені так, що є допустимими доказами в суді. Однак на нас чекає довгий і трудомісткий процес ідентифікації злочинців", - сказала вона.

×