Редакційна думка у виданні The Washington Post
Війна в Україні ведеться не лише на полі бою, а й у всьому світі, і останній театр може виявитися більш вирішальним. Саме там, на фінансовій та комерційній території, де Захід застосував санкції, спроби підірвати російську економіку можуть у результаті зробити більше для припинення війни, ніж будь-яка нова система озброєнь або новий прорив вздовж лінії фронту приблизно на 1000 км.
Як і у випадку з надіями, що літній контрнаступ України швидко розтрощить оборону Росії, прогнози, що Кремль незабаром поставлять на коліна через масштабні санкції Заходу, виявилися надмірно оптимістичними. Досі російські війська, що окопалися за одними з найщільніших мінних полів у світі, зберігали позиції. Здебільшого, те саме відбувається і з економікою Росії, захищеною глибокими запасами природних ресурсів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україна досягне своїх військових цілей" – Пітер Дікінсон про візит Блінкена
Однак в обох випадках в обороні Москви появляються тріщини, і, особливо у випадку російської економіки, вони розширюються. Тепер є критичні точки, де США та Європа можуть ще більше тиснути.
Найбільш перспективні з них в енергетичному секторі, доходи якого складають більшу частину експортних доходів Кремля, а також значну частину його федерального бюджету та ВВП.
Через низку західних санкцій доходи від нафти і газу скоротилися вдвічі, що коштувало Росії приблизно $150 млрд
Упродовж кількох місяців після того, як Володимир Путін минулого року розпочав своє руйнівне повномасштабне вторгнення, високі ціни на сиру нафту гарантували безпеку всій російській економіці. Цього року через низку західних санкцій її доходи від нафти і газу, за оцінками, скоротилися приблизно вдвічі, що коштувало Росії приблизно $150 млрд.
Поряд з втечею капіталу, втрата доходів призвела до сталого падіння рубля, який за останній рік втратив понад третину своєї вартості щодо долара. Центральний банк відреагував різким підвищенням відсоткових ставок, що мало стабілізувати валюту. Звичайні росіяни, яких Кремль намагався захистити від прямих наслідків війни, починають відчувати погіршення ситуації.
США та ЄС ввели обмеження в грудні, яке вимагає від покупців купувати російську нафту не більше, ніж за $60 за барель
Більшість обмежень експорту енергоносіїв із Москви виникла через обмеження ціни на російську нафту, встановлене Вашингтоном та його європейськими союзниками. Обмеження, запроваджене у грудні, вимагає від покупців, які все ще хочуть купувати російську нафту, платити не більше $60 за барель, якщо вони користуються послугами вантажних операторів чи страховиків, які базуються в ЄС чи інших країнах, які ухвалили санкції. Ця ціна приблизно на третину нижче, ніж у нафти Brent – провідного світового еталону нафти.
Як і слід було очікувати, Росія намагається обійти цінову межу, причому зі зростаючим успіхом. У середньому, ціна на російську нафту останнім часом перевищила позначку в $60, хоча залишається істотно нижчою за еталонний рівень Brent. Небезпека зараз у тому, що Росія почне повертати частину доходів від енергетики, що розширить її спроможності вести незаконну і криваву війну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Китайці декілька разів натякали Путіну закінчувати війну. Побачили слабкість" - полковник
Широка група експертів, організована Стенфордським університетом, включаючи економістів та фахівців з енергетики, запропонувала реальний план посилення енергетичних санкцій. Пропозиції групи включають технічні заходи, які повинні перешкодити РФ використовувати морські перевезення нафти, куди не поширюється обмеження, нерегульований "тіньовий флот" танкерів, який перевозить близько третини російської морської нафти. Можливо, найжорсткішим заходом, який зможе закрутити гайки, буде поступове зниження верхньої межі цін на нафту, у результаті, навіть наполовину - до 30$.
Цей крок просувався протягом кількох місяців, але деякі західні уряди опиралися йому. Турбує те, що Росія може вжити заходів у відповідь, можливо, скоротивши постачання нафти або повністю припинивши їх, що спровокує глобальну енергетичну кризу. Ці побоювання перебільшені.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На концерті у Кобзона: скільки генералів втратила РФ за час війни
По-перше, за оцінками більшості економістів, витрати на видобуток сирої нафти в Росії становлять лише невелику частину граничної ціни в $60 за барель, можливо, $15 або менше. Це означає, що Кремль надалі буде впевнений у прибутку, якщо Захід та його союзники знизять верхню межу, і Кремль навряд чи відмовиться від цього доходу з огляду на безліч інших економічних проблем, з якими стикається.
З іншого боку, спроба Росії завдати нафтового шоку у відповідь може мати найбільш руйнівні наслідки в країнах Глобального півдня, до яких вона звернулася за дипломатичною підтримкою, оскільки війна затягнулася. Москва навряд чи ризикне звести нанівець ці зусилля, різко скоротивши експорт нафти, що призведе до зростання цін на енергоносії в тих країнах, до яких вона так старанно залицялася.
Більше того, Москві, ймовірно, не вдалося б досягти бажаного ефекту, якби вона скоротила експорт нафти, так само як припинення експорту газу до Європи через кілька місяців після торішнього вторгнення не змогло послабити стійку антивоєнну позицію, зайняту майже всіма країнами континенту.
Чим довше Захід триматиме санкції, тим болючішими будуть вони для Росії та простих росіян
Жоден режим санкцій не бездоганний. Західні санкції проти Росії неминуче включатимуть гру в кішки-мишки, спрямовану на примус та обхід. Однак, поза всяким сумнівом, російська економіка скоротилася і сьогодні в набагато більш хрупкому стані, ніж якби санкції не ввели. І чим довше Захід їх буде підтримувати, тим болючішими будуть санкції для Росії і простих росіян, чия підтримка війни, що слабшає, може змусити Путіна переглянути свої фантазії про імперське відродження.
Переклад Gazeta.ua
2 
1
Коментарі