"Джо Байден, не вагайтеся! Дайте Україні зброю!" - американський оглядач

Думки у виданні The Washington Post американського оглядача Макса Бута

Історія усіяна націями, які розпочинали війни в очікуванні швидкої і безболісної перемоги тільки для того, щоб ув'язнути у конфлікті, набагато більш затяжному і набагато менш успішному, ніж очікувалося. Подумайте про Наполеона в Іспанії та Росії, Німеччину в Першій і Другій світових війнах, Північну Корею в Корейській війні, Ірак в ірано-іракській війні, США в Афганістані та Іраку. Як тільки початковий спазм оптимізму минув, всі ці конфлікти перетворилися на війни на виснаження, в яких перемагала сторона, яка могла терпіти і завдавати більшої шкоди противнику.

Російське вторгнення в Україну, яке триває вже понад 100 днів, пішло за цією схемою. Російський диктатор Володимир Путін зробив ставку на невдалий бліцкриг проти Києва, який провалився. У ті буремні перші дні світ захоплювався українським героїзмом, символом якого були війська, які відповіли на вимогу Росії про капітуляцію безсмертними словами: "Російський військовий корабель, іди на*уй". Фото українських тракторів, які тягли захоплені російські танки, стали інтернет-сенсацією.

За оцінками Пентагону, Росія втратила близько 1000 танків. Але, незважаючи на тяжкі втрати людей і техніки, Путін не припинив вторгнення. Він просто зменшив його масштаби. У середині квітня він перенаправив сили на Донбас. Зосередивши артилерію, росіяни перетворили життя українських військ на цій ділянці на "пекло". Президент Володимир Зеленський заявив, що росіяни щодня вбивають до 100 українських військових та ранять до 500 людей. Окупанти контролюють близько 20% території України – площа більша, ніж Нідерланди.

Повідомляється, що Путін розраховує, що все ще може виграти війну, чекаючи, поки воля Заходу послабшає, і багато хто на Заході дає до цього приводи. Колишній держсекретар Генрі Кісінджер пропонує Україні поступитися територією заради миру, а президент Франції Еммануель Макрон наполягає, що Росію не можна "принижувати". Тобто, Путіна треба винагороджувати за незаконну агресію?

Це порада відчаю, і вона відірвана від реальних фактів. Недавнє опитування показало, що майже 80% українців кажуть, що їхня країна рухається у правильному напрямку, і багато українських біженців повертаються додому.

Картина поля бою похмуріша, ніж місяць тому, але набагато яскравіша, ніж три місяці тому. Так, українці трохи втратили позиції, але вони й поновили їх. Вони вигнали "орків", як самі їх називають, з півночі та відвойовують села на півдні. Українські війська навіть повернули собі частину Сіверськодонецька, який тиждень тому здавався втраченим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія тепер шкутильгає у зморщене майбутнє, як моральний вигнанець" - Джордж Вілл

Хоча росіяни продовжують поступово, завзято та дорого завойовувати землю на сході України, вони так і не наблизилися до того, щоб оточити українські війська чи зламати їхню волю до війни. Російські сили, навпаки, продовжують страждати від некомпетентного керівництва та низького морального духу, що допомагає пояснити, чому вони не просуваються вперед, доки артилерія не знищить усе на своєму шляху. В України, як і раніше, набагато більше сил - 700 тис. солдатів проти менш як 200 тис. загарбників, і її арсенал продовжує покращуватися за рахунок поставок західної зброї.

За останні 100 днів ми хитнулися від надмірного песимізму до надмірного оптимізму, а тепер знову до надмірного песимізму. Наразі не час втрачати віру в Україну. Це момент, щоб подвоїти нашу підтримку борців за свободу.

Президент Джо Байден загалом зробив чудову роботу з підтримки України. Він вправно керував союзниками та переконав Конгрес надати допомогу у розмірі $54 млрд з моменту початку вторгнення. Він мав рацію, уникаючи прямого зіткнення з росіянами. Звідси його відмова оголосити безполітну зону. Але його, як і раніше, сковує надмірна обережність у наданні допомоги.

Вже кілька місяців українці випрошують реактивні системи залпового вогню, які б дозволили їм нейтралізувати російську артилерію. Нарешті, минулого тижня Байден погодився поставити M142 High Mobility Artillery Rocket Systems – але лише чотири з них. Вибачте, це не спрацює. Поки союзники затикають деякі прогалини, Німеччина обіцяє відправити свої системи ППО IRIS-T, Байден надалі відмовляється постачати зенітно-ракетні комплекси великої дальності Patriot або винищувачі МіГ-29, або ще краще, F-16, яких Україна гостро потребує. Він також відмовляється щось робити з російською морською блокадою Чорного моря, яка душить економіку України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Захід може дати ракети, які вражатимуть цілі в Росії" – Тарас Кузьо

Байдену не завадило б згадати доктрину Пауелла, сформульовану покійним держсекретарем Коліном Пауеллом. Він радив не вплутуватися в "половинчасті напіввійни" і стверджував, що, коли США застосовують силу, повинні робити це з переважною силою, щоб перемогти. Та сама доктрина має застосовуватися і до військової допомоги - замість того, щоб пропонувати Україні рівно стільки допомоги, щоб уникнути поразки, ми повинні надавати потужну підтримку, щоб вона могла виграти війну. Маю на увазі звільнити більшу частину територій, втрачених після 24 лютого. Україна не виявляє ознак втоми від боротьби. Ми теж не повинні.

Переклад Gazeta.ua

×