Думки у виданні The Washington Post старшого наукового співробітника Центру етики та громадської політики, оглядача Генрі Олсена
Для тих, хто спостерігає за неухильним послабленням підтримки України серед республіканців, недавнє ігнорування губернатором Флориди Роном ДеСантісом війни в цій країні як "територіальної суперечки" може здатися політично логічним. Правду кажучи, це була суттєва помилка.
Недавнє опитування показує, що республіканці приблизно порівну діляться щодо надання більшої військової техніки і фінансової допомоги Києву
ДеСантіс вирішив, що не хоче здаватися республіканцям надто міжнародно мислячими. Останніми місяцями підтримка виборців-республіканців військової допомоги Україні різко впала. Недавнє опитування журналу Economist-YouGov показує, що республіканці приблизно порівну діляться щодо надання більшої військової техніки і фінансової допомоги Києву. Тож цілком логічно, що ДеСантіс вирішив дистанціюватися від беззастережної підтримки країни.
Але це упускає з уваги ширшу політичну динаміку всередині Республіканської партії. Шанси ДеСантіса виграти висування від партії проти колишнього президента Дональда Трампа не залежать від того, чи він вирве контроль за рухом Трампа. Це ґрунтується на тому, щоб він переманив більшу частину виборців від Трампа, і об'єднав їх із переважною більшістю республіканців, які не належать до прихильників колишнього президента.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Буде стрімка та рішуча контратака" - Олександр Мусієнко про озброєння та наступ ЗСУ
Це саме те, що зробили інші республіканці – колишній посол в ООН Ніккі Хейлі та колишній віце-президент Майк Пенс. Обидва категорично не погодилися з ДеСантісом та підтвердили свою впевненість, що підтримка України відповідає інтересам США. Опитування показують, що близько 40% республіканців погоджуються з такою точкою зору. Це значна група, яка тепер матиме спокусу відвести погляд від ДеСантіса.
І не дарма. Заява була страшенно зовнішньополітичною. Безпека США спирається на міцну мережу союзів, які можуть стримувати наших супротивників та гарантувати, що глобальна економічна міць перебуває під американським впливом. Наші союзники по НАТО в Європі є важливою частиною цієї мережі. Вони вважають, що Росія, яка завоювала Україну, буде екзистенційною загрозою. Заява, що захист України не є ключовим інтересом, розхитує американо-європейські відносини до суті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Адміністрація Байдена боїться можливого розпаду РФ" - експосол США Джон Гербст
ДеСантіс не розуміє, що тісніший союз із Європою необхідний для перемоги у боротьбі, яку він вважає пріоритетною – глобальне суперництво з Китаєм. У 2022 році ЄС імпортував товарів із КНР на понад 600 млрд євро. Жодні зусилля США щодо ослаблення економічної могутності Китаю не увінчаються успіхом без співпраці з Європою. Відмова від Європи в їх битві з Росією зробила б їх набагато менш ймовірними.
Його заява також свідчить про масове нерозуміння самої суті російсько-української війни. Президент Володимир Путін понад 20 років працював над тим, щоби повернути Україну під контроль Росії. У 2013 році він підштовхнув тодішнього президента України Віктора Януковича, союзника Москви, відмовитися від торгової угоди, яку той збирався підписати з ЄС, на користь фінансової допомоги від РФ. Це призвело до революції на Майдані 2014 року, коли розлючені українці повалили Януковича.
Путін стверджував, що українського народу не існує, і що "справжній суверенітет можливий лише у партнерстві з Росією". Саме тому вторгся в Україну в 2014 році, і саме тому розпочав масштабне вторгнення у 2022 році
Путін ще ясніше висловив свої наміри дивними заявами у 2021 році щодо української національної ідентичності. Він стверджував, що історичного українського народу не існує, і що "справжній суверенітет можливий лише у партнерстві з Росією". Саме тому вторгся в Україну в 2014 році, захопивши Крим, і саме тому розпочав масштабне вторгнення у 2022 році.
Де Сантіс, мабуть, цього не розуміє. Тобто він або не знає про явні наміри Путіна, або не вважає їх загрозливими. Ні те, ні інше не свідчить добре про його здатність керувати зовнішньою політикою США.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми накопичили можливості для масштабної атаки" - Ігор Романенко
Це не означає, що губернатор повністю помиляється щодо політики США щодо України. Він має рацію, що США не слід наполягати на зміні режиму в Росії чи розгортати власні збройні сили для допомоги Україні. У національних інтересах позбавити Путіна контролю над більшою частиною України, але не брати участь у моральному хрестовому поході, щоб відсторонити його від влади.
ДеСантіс може усунути частину завданих збитків, зробивши більш вичерпну заяву. Він має явно підтримати збільшення допомоги США Україні та її можливе членство в ЄС. Він також має чітко заявити, що НАТО не є вулицею з одностороннім рухом, і відзначити, що підтримка Америкою Європи вимагає, щоб країни ЄС підтримували Штати в їхніх цілях. Він не повинен прагнути бути ні глобальним хрестоносцем, ні ізоляціоністом.
ДеСантіс не витіснить Трампа з посади безперечного лідера партії, і йому не слід намагатися. Його шлях уперед полягає у створенні міжфракційного альянсу та створенні нової, більшої Республіканської партії. Той факт, що він, схоже, цього не бачить, має викликати занепокоєння у тих, хто стікається до його прапора.
Переклад Gazeta.ua
5 
35413
Коментарі