"Я думав, що Путін вторгся лише в Україну. Помилявся" - Томас Фрідман

Думки у виданні The New York Times оглядача Томаса Фрідмана

Я не перестаючи пишу про війну в Україні, відколи Росія вторглася 24 лютого. Але зізнаюся, що тільки приїхавши в Європу і зустрівшись тут із політиками, дипломатами та підприємцями, повністю усвідомив, що сталося. Бачте, я думав, що Володимир Путін вторгся в Україну. Я помилявся. Він вторгся в Європу.

Він не мав цього робити. Це найбільш нерозсудливий вчинок у європейських війнах, відколи Гітлер вторгся в СРСР 1941 року.

Я повністю зрозумів це, тільки коли опинився на цьому боці Атлантики. Було легко припускати здалеку, і, ймовірно, легко припускати Путіну, що Європа змириться з повномасштабним вторгненням. Так само, як Європа змирилася з поглинанням Криму 2014 року. Але це не так.

Це вторгнення, коли російські солдати без розбору обстрілюють українські багатоквартирні будинки та лікарні, вбивають мирних жителів, грабують, ґвалтують жінок та створили найбільшу кризу з біженцями в Європі з часів Другої світової війни. Він усе частіше нагадує дії Гітлера та йому подібних у ХХІ столітті.

Додайте до цього загрозу Путіна застосувати ядерну зброю. Попередження, що будь-яка країна, яка втрутиться в його нічим не спровоковану війну, стикнеться з "наслідками, яких ви ніколи не бачили", і це все пояснює.

Це пояснює, чому практично одразу уряд Німеччини позбувся майже 80-річної огиди до воєн і збереження мінімально можливого оборонного бюджету, а натомість оголосив про величезне збільшення військових витрат і плани постачати зброю Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Київ відмовляється від будь-якого плану, окрім воєнної поразки Росії на полі бою" - що пише про нас світова преса

Це пояснює, чому практично одразу Швеція і Фінляндія відмовилися від більш ніж 70-річного нейтралітету і подали заявку на вступ до НАТО.

Це пояснює, чому практично одразу Польща перестала гратися з пропутінським, антиіммігрантським популістом Віктором Орбаном в Угорщині і відкрила кордони для понад 3 мільйонів українських біженців. Одночасно перетворившись на важливий сухопутний міст на шляху зброї НАТО в Україну.

Це пояснює, чому практично одразу ЄС скасував багаторічні малопомітні економічні санкції проти Росії і випустив точну ракету економічних санкцій у центр путінської економіки.

Те, що я вважав за російське вторгнення в Україну, перетворилося на європейський землетрус, сказав мені колишній міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер.

"Статус-кво не повернеться. Бачите величезні зміни в Європі у відповідь на дії Росії. Не через американський тиск. А тому, що сприйняття загрози РФ сьогодні зовсім інше. Розуміємо, Путін говорить не про Україну, а про нас всіх і наш шлях до свободи", - каже він.

Подобається нам чи ні, додав Фішер, сучасна Європа перебуває в режимі конфронтації з Росією. Москва більше не є частиною "європейського мирного порядку". Відбулася "повна втрата довіри до Путіна".

Цікаво чому? Армія Путіна систематично руйнує українські міста та інфраструктуру з очевидним наміром не взяти ці міста та села, а радше стерти їх та їхніх мешканців з карти. Та силою виправдати божевільну заяву Путіна про те, що Україна - не справжня країна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Перевага в артилерійських можливостях - основний фактор, що дозволяє окупантам просуватися вперед" - що пише про нас світова преса

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі минулого тижня я взяв інтерв'ю у мера Бучі Анатолія Федорука, де Росію звинувачують у вбивстві десятків мирних жителів. Їхні тіла залишалися гнити на вулицях або в братських могилах, перш ніж російські війська звідти вигнали.

"У нас вбили 419 мирних жителів у різний спосіб. У місті не було воєнної інфраструктури. Люди були беззахисні. Російські солдати крали, ґвалтували і пили. Вражений, що це відбувається у ХХІ столітті", - сказав він.

Якщо це була "шокова" фаза війни і вона продовжується досі, то "трепетну" фазу я виявив серед європейських чиновників у Давосі та Берліні. У той час як США розвалюються на частини, 27 членів ЄС приголомшили всіх, і насамперед себе, зібравшись разом, аби стиснути кулак, з іншими європейськими країнами і НАТО, щоб відповісти на путінське вторгнення.

З лютого ЄС запровадив п'ять пакетів санкцій проти Росії - вони не лише завдають серйозної шкоди Росії, а й дорого обходяться країнам ЄС із погляду втрати бізнесу чи підвищення вартості сировини. Шостий пакет, узгоджений у понеділок, передбачає скорочення до кінця року приблизно 90% імпорту нафти ЄС із Росії, а також відключення Сбербанку, найбільшого російського банку, від SWIFT.

Можливо, найбільше вражає, скільки українських біженців готові прийняти без особливих скарг країни ЄС. Є усвідомлення, що українські чоловіки теж борються, щоб захистити їх, тож країни ЄС можуть принаймні дати притулок їхнім жінкам, дітям і літнім.

"Їм надають таке ж медичне обслуговування, дитячу допомогу та освіту, як і полякам. Чому б і ні? Вони працюють і сплачують податки. Єдине, чого вони не мають, - права голосу", - сказав мені прем'єр Польщі Матеуш Моравецький.

Путін думав, що ЄС швидко розколеться під його тиском, додав Моравецький, але він помилявся. "Зараз Європа набагато згуртованіша, ніж до війни в Україні".

Путін, спостерігаючи за всім цим, мабуть, питає себе: "Це кулак, який бачу, суне на мене з ЄС? Не може бути! Я думав, у мене в кишені Німеччина - куплена й оплачена моїм дешевим газом. Я ніколи не думав, що вони згуртуються таким чином навколо України і сприймуть моє вторгнення в Україну, як напад на них усіх".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ключ до мрій Путіна лежить на нашому півдні

Але саме це сталося. Тим не менше, багато хто в ЄС запитує себе, як довго вони зможуть підтримувати цей болючий кулак.

"Путін розраховує на втому Заходу. Він знає, що має набагато більше часу, бо демократії менш терплячі, ніж автократії", - сказав Моравецький.

Це так. Деякі лідери ЄС уже закликають президента Джо Байдена зателефонувати Путіну та обговорити умови припинення вогню. Сили Путіна на сході та півдні України нині перевершують українську армію на різних стратегічних вузлах, обстрілюючи залпами ракет та важкою артилерією. Їм не слід бути точними. Їм просто слід завалити українські сили своїм обсягом.

Сподіваюся, українці зможуть утримувати позиції досить довго, щоб досконаліше західне озброєння прибуло, аби вирівняти бій. Щоб санкції ЄС проти Росії справді зашкодили, щоб українці мали реальні важелі впливу на Путіна в будь-якому врегулюванні шляхом переговорів.

Проте не міг не помітити ще одну тему, яка проходить через мої бесіди тут. Це переконання, що оскільки це багато в чому війна Путіна, і оскільки варварство його сил у війні настільки злочинне, доки Путін буде при владі в Москві - дуже важко довіряти Росії в чомусь, що стосується України.

Я не чув, щоб хтось виступав за зміну путінського режиму, але я також не чув, щоб хтось казав, що Захід може повернутися до нормальних відносин із Росією без цього.

Переклад Gazeta.ua

×