До проведення чемпіонату з футболу Євро-2012 в Україні та Польщі залишився рівно рік. Він мав стати мостом, який з'єднав би нашу державу з Європою. Рішення надати нам право провести захід такого масштабу означало готовність європейців до побудови нового політичного проекту, можливо, навіть інтеграції України в ЄС.
Але економіка держави дала збій, підготовка до проведення Євро пішла зовсім не тими темпами, як передбачалося. Україна опинилася у серйозній економічній кризі й досі не може знайти нових джерел фінансування.
Після обрання нового президента України зменшився притік прямих іноземних інвестицій у державу, погіршився бізнес-клімат. Міжнародні банки, у тому числі Європейський банк реконструкції та розвитку грошей Україні на підготовку до чемпіонату не дали. У той же час Польща отримала від ЄС близько $ 30 млрд довгострокових інвестиційних позичок. Чому уряд не зміг налагодити контакти і знайти кредиторів? Скоріше за все, урядові установи не розробили жодного відповідного проекту, хоча їх розглядають всі світові організації, таке правило. А якщо вони не подані, значить і гроші не потрібні.
Іншим джерелом потужного притоку грошей могли стати приватні інвестиції в комерційні об'єкти готельного, ресторанного бізнесу тощо. Але й тут знайшлася завада — органи місцевої влади чомусь не запропонували відповідних умов приватному сектору.
Зараз будівництвом об'єктів до Євро-2012 займаються переважно українські бізнесмени. Імовірно, щоб отримати їх у свою власність, експлуатувати тривалий час, а потім вигідно продати. Звідки вони взяли гроші для таких цілей? Адже будучи власниками державних підприємств, вони не можуть брати відсотки з їх прибутку.
Не маючи власних джерел і банківських позичок, українські бізнесмени звернулися до уряду, який, у свою чергу, почав шукати кошти у бюджеті. Але ж бюджет в Україні дефіцитний, починаючи з 2008 року в ньому розширюється "дірка", він не має надлишку. Тому уряд заліз у величезні боргові схеми і кожного року під 100 млрд грн або навіть більше запозичує через облігації та позички міжнародного валютного фонду, російського банку. Отримані кошти направляються приватним суб'єктам. Таким чином створено насос, яким гроші вилучаються з банківського сектору і кишень громадян.
В умовах надлишку кредитів ситуацію міг би виправити український банківський сектор. Але два роки банки не дають кредити підприємствам взагалі та пропонують надзвичайно великі ставки. У банківській системі колапс. Банки існують фактично за рахунок процентів по облігаціям, що весь час розповсюджуються урядом, на спекулятивних операціях з паперами уряду. Висновок — внутрішніх джерел для кредитування підготовки до Євро-2012 фактично немає. А за таких умов дуже ризиковано не залучати іноземний приватний капітал та міжнародні банки і фонди.
Згідно з повідомленням УЄФА, проведення Євро-2012 дасть прибуток в 1,3 млрд євро. Ці кошти будуть витрачені на фінансування команд-учасниць, певна частина піде на розвиток самої УЄФА, розрахунок з компаніями, які брали участь у підготовці чемпіонату. Залишок віддадуть Польщі та Україні. За приблизними розрахунками, ми отримаємо близько 4 млрд грн. У той же час лише прямі витрати на реконструкцію стадіону в Києві становлять понад 6 млрд грн. Чемпіонат, однозначно, не буде прибутковим.
Крім всього іншого, величезною проблемою залишилися дороги. В цій галузі досі безлад: ніяких норм, ніякого порядку, ніякої відповідальності. Всі "втрати", хабарі та крадіжки закладаються на стадії проектування того чи іншого проекту. Як наслідок — на завершення будівництва грошей немає, об'єкт в аварійному стані, з якимись недоробками.
Автомагістраль Київ — Одеса, згідно з початковим проектом, коштувала $ 400 млн. Коли ці гроші закінчилися, було збудовано лише половину дороги. Після цього держава виділила $ 100 млн, потім ще $ 100 млн і ще $ 100 млн. Проте її будівництво не закінчено досі.
Вже в рік чемпіонату Україна стикнеться з багатьма фінансовими проблемами, пов'язаними з дефолтом, невиплатою різного типу бюджетних зобов'язань, курсом гривні та платіжним балансом. Навіть зараз зрозуміло, що фінансові зобов'язання уряду не виконуються через перехил грошових вливань у інфраструктуру.
Залишається лише сподіватися, що проведення Україною Євро-2012 принаймні зовні виглядатиме достойно. В іншому разі можна забути про довіру з боку Європи та про євроінтеграційні наміри.
5 
1
Коментарі
9