Європейський парламент закликав країни-члени ЄС до підготовки персональних санкцій проти українських чиновників, законодавців, олігархів, причетних до розгону Майдану і смертей активістів. У четвер ЄП схвалив резолюцію щодо ситуації в Україні.
Треба розуміти, що формулювання в резолюції ЄП носить рекомендаційний характер до Європейської комісії, Ради ЄС та країн-членів ЄС. Судячи з усього, при такому в'ялому характері політичного процесу в Україні, не варто розраховувати на санкції.
Ситуація може зрушити з місця лише після того, як відбудеться чергова хвиля ескалації насильства. Тоді буде запущений процес. Але все одно ці процедури триватимуть довго, це не буде негайна реакція. Тому набагато швидше і простіше ввести санкції окремо кожній країні-члену ЄС.
Рішення однієї країни достатньо для того, щоби людина не змогла отримати Шенгенську візу, або її втратила. Щодо фінансових рахунків, то такі речі можна теж застосовувати на національному рівні, і це процедурно може бути швидше, ніж робитиметься спільнотою ЄС.
Але все таки відчувається, що ЄС і люди, які там приймають безпосередні рішення, не розглядають санкції як панацею. Вони не думають, що цим можна вирішити проблему. Ці політики мають ілюзію, що вийти із кризи можна шляхом внутрішніх домовленостей та компромісу. На жаль, в ЄС не розуміють природи того процесу, який відбувається в Україні. Вони не розуміють, що це носить характер повстання, а не парламентських дебатів.
Все ж таки, якби санкції ввели вчасно та адресно, то вони би були ефективними. Наприклад, - напередодні доленосного рішення в парламенті можна було це зробити відносно найбільших яструбів Януковича. Вони б мали вплив.
Європа бачить себе такою собі м'якою силою або владою. Востаннє сильну владу вона проявила у лівійській операції. І то, це не була вся Європа, а лише Великобританія та Франція. З того часу інших прецедентів застосування ЄС своєї сили не було. Тобто можна констатувати, що нинішня сучасна Європа залежить від бюрократії. Нинішній ЄС - це торжество бюрократії, якщо питання стосується ухвалення рішень, процедури. Тому там дуже легко заблокувати рішення, якщо воно не вигідне комусь одному.
Європа переживає кризу політичного лідерства - немає видатних лідерів. Більшість справ вирішують бюрократи. І це триває довго, тому не варто чекати від неї жорстких кроків. Європа займатиме позицію морального осуду насильства і м'яко когось заохочуватиме. При цьому, вона погрожуватиме санкціями не застосовуючи чи їх. ЄС - фон для того, щоби США діяли жорсткіше.
Коли вони діють в парі, то це приносить більше результату. Тобто Штати попереду - і так завжди було. Інша річ, що Америка почала втрачати свою провідну роль, вони почали інакше бачити свої національні інтереси. Але криза в Україні поступово приводить Адміністрацію Барака Обами до тями. Вони починають розуміти, що українські події мають не меншу вагу для національних інтересів США, аніж ті події, що відбуваються на Близькому Сході. Україна ж розглядається як певний форпост демократії. Змагаючись з Росією, Америка не може дозволити собі програти Київ Путіну.
1 
1
Коментарі