— Щоб зрізали дерево коло квартири, рік відходила у жек, як на роботу, — розповідає 49-річна Ірина Поліщук, жителька пров. Карла Маркса у Вінниці.
Зустрічаємося біля її будинку. Ірина показує зрізаний стовбур дерева під вікнами. Він завтовшки півметра.
— Єдине вікно у моїй квартирі виходить на сонячну сторону, і те закривало дерево. Його посадили 40 років тому, коли здавали будинок. Що то було, не знаю досі. Воно мало якісь темні ягоди, а висотою доросло до п'ятого поверху. На нього постійно сідали птічки, жерли ті ягоди, а потім какали. Білизна, що сохла на мотузку, після них не відстірувалася.
Торік у липні Ірина написала заяву в жек.
— Принесла заяву, а там кажуть, що то не їхня справа, дерево має різати зелене хазяйство — звертатися до них. Йду до зеленого хазяйства. Там мене тоже відфутболили, сказали, вони ріжуть, лише якщо є дозвіл, — пояснює. — Тільки тоді мені підказали, що треба у міськвиконком писати заяву.
Говорить, кілька місяців про заяву ніхто не згадував. Торік у жовтні знову запитала про зрізання дерева.
— Якраз сиро було, опалення ще не включили, а я надумала в хаті перестановку зробити. Відсунула шкаф, а там уся стіна поцвіла. Ну, думаю, я вас таки достану або сама його спиляю. В той же день подзвонила у міськвиконком, питаю: як там моя заява. На наступний день прийшла тіточка з екології, довго крутилася тут, мотала головою і казала, що треба обов'язково вияснити, чи це дерево не занесене в Червону книгу. Я вже тоді не витримала і кажу їй, що через нього випалила електрики більше, ніж потратила б на його зрізку. В кімнаті постійно темно, світло включали навіть удень.
За місяць до Ірини Поліщук прийшли представники санстанції, виміряли рівень світла та вологості в кімнаті.
— Виміри показали, що в кімнаті низький рівень світла і підвищена вологість, але цього мало. Поки тривали засідання між екологами та санстанцією, я ходила по сусідах з верхніх поверхів і збирала підписи, що вони не проти зрізати дерево. Усі знизували плечима і підписували заяву, — додає Ірина.
Дозвіл на зрізання дерева Ірина Поліщук отримала у березні.
— Вже маючи дозвіл, іду в жек. А там мені кажуть, дозвіл є, але ми не маєм права різати, ждіть, поки приїде зелене хазяйство. Отак кожен ранок іду на роботу, заходжу в жек. Зрізали те дерево тільки в липні, коли з нього впала гілляка.
Вінничанка каже, крім цього дерева, у дворі є ще чотири небезпечні.
— Нам треба зрізати березу, вербу, тополю і черешню. Заявку на зрізку зробила у січні, — каже старша по будинку 49-річна Майя Алексєєва. Більшість гілок зверху сухі. — Наші дерева одні з найстаріших у місті. Зрізали б самі, але не можна. За це дадуть штраф до 2 тисяч гривень.
Два тижні тому отримала довідку з міськвиконкому, що дерева зріжуть у жовтні.
— Пояснюють, що буревій наробив біди по всьому місту, кругом гілляки пообривало, в деяких місцях і дерева повалило. А я сиджу та думаю, чи ще один буревій переживем. У липні, як почалася гроза, тими тополями гойдає туди-сюди, а ми із сусідами сидимо й молимся, лиш би на будинок не впало.
814
аварійних та сухостійних дерев зрізали у Вінниці з початку 2012 року. Найбільше обрізували у середині липня та на початку серпня, після буревіїв. Роботи проводили за рахунок міського бюджету. Обрізати дерево на присадибній ділянці обійдеться у 600-800 грн.
Коментарі
2