В області вперше в Україні проводять сортозаміну картоплі. Державна інспекція із карантину рослин роздає селянам клубні на розсаду.
— Це особливі сорти, вони стійкі до картопляного раку та нематоди, — говорить начальник держінспекції в області 50-річний Микола Неїлик. — Вивести шкідника чи хворобу з ґрунту практично неможливо. Вони можуть перебувати в діапаузі, у формі личинки чи спори, сто років. Тобто якщо ви сто років не садили на цій землі картоплю, а на сто перший посадили, то картопля буде знову заражена.
Микола Неїлик гортає свою книжку про шкідників та хвороби рослин.
— Людей, які живуть у тих селах, жалко. Вони роками мучаться на тій землі. І часто навіть не знають, що їхні ґрунти заражені, й нічим їх не вилікуєш. Нашим інспекторам доводиться роз"яснювати селянам: дармова картопля не модифікована, не шкідлива і значно краща за звичайну, — розказує він.
Лише з Хмільницького, Козятинського та Погребищенського районів можна вивозити сільськогосподарську продукцію. На решті території ґрунти заражені раком, каліфорнійською щитівкою, виноградною філоксерою, американським білим метеликом та повитицею є також картопляна нематода. Через ці хвороби та шкідників сільськогосподарську продукцію із 24 районів області вивозити не можна. Якщо на базарі санстанція чи працівники державної інспекції з карантину рослин побачать бульбу з Вінницького, Тиврівського або Калинівського районів, її конфіскують, а власника оштрафують.
— На практиці зробити це важко, адже більшість селян приїздить продавати городину без будь-яких документів. Це хіба що вдасться виявити цілу машину картоплі. Тоді можна перевірити, звідки її привезли, відібрати зразки на аналізи, — веде далі Неїлик. — Це все робиться, щоб хвороби рослин, шкідники та бур"яни не розповсюджувалися.
Держінспекція вирощує на дослідних полях вісім сортів бульби, закупленої у столичному Інституті картоплі. Цього року нові сорти роздавали в селах Пилява та Черемошне Тиврівського району.
— Люди мішками хапали картоплю, — говорить працівник держінспекції 41-річний Володимир Бажановський. — По-перше, це було безкоштовне, а по-друге, їм самим надоїло садити мішок і викопувати стільки ж.
У селі Дзвониха Тиврівського району люди ще торік зібрали урожай нової бульби.
— Ми й самі бачили, що картошка боліє, — розповідає техпрацівник Дзвониської сільради 51-річна Олена Пантя. — Родила маленька й покручена якась. А нова гарно родить. Люди не їли її, хоть вона й велика, була для посадки. Усю висадили. Але вкус у неї якийсь непривичний. У мене голландська жовта була, то вона ж і розварюється, і вкус гарний має. А ту вже і з маселком пробували, і цибульку зажарили, а не то! Може, не привикли просто.
Сорти картоплі від держінспекції мають сертифікати про те, що вона безпечна для людей і не є генетично модифікованою.
Найкращими для вирощування в області вважають сорти Лаура, Агава, Розалін, Фінка та Біла роса. У них вічка не западають углиб, бульбу зручно чистити.
У селах люди по-своєму борються зі шкідниками і хворобами картоплі.
— Нам тоже казали якусь особенну картошку брати, — викопує два кущі, щоб зварити на обід картоплі, 70-річний Анатолій Ярмолюк із села Малі Крушленці Вінницького району. — Взяли. Але одним сортом не можна город засаджувати.
Програма сортозаміни діє другий рік. Розрахована на 10. На неї виділили 1,5 млн грн.
Якщо на городі картопля почала погано родити, бульби маленькі, а рослини нерозвинені, слід зробити аналіз ґрунту. Для однієї присадибної ділянки це коштуватиме 60 грн.
— Власникові треба буде походити по городу із чайною ложкою і назбирати з кожного квадратного метра по кілька грамів ґрунту, — пояснює заступник начальника держінспекції з карантину рослин 36-річний Віталій Жосан. — Має вийти десь 300–400 грамів землі. Її привезти до нас. Якщо під час аналізу виявиться, що ґрунт заражений, людина може претендувати на сівозміну картоплі за рахунок державної програми.
У жовтні цього року працівники держінспекції безплатно роздаватимуть нові сорти картоплі в селах Вінницького, Тиврівського, Жмеринського, Іллінецького та Калинівського районів.
Державна інспекція з карантину рослин розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 53, 1-й поверх, тел. 8 (0432) 46 45 19.
Рак картоплі поширюється із зараженою землею
Картопляна нематода — невеликий черв"як, який присмоктується до коренів картоплі. Через це рослини не плодоносять і стають кволими. Корінці вкриваються цистами — жовтуватими кульками з личинками всередині. В одній такій цисті може бути до 300 личинок.
Рак картоплі виникає через зараження рослини грибком. Він починає розвиватися на молодих бульбах, утворюючи нарости. Згодом ті ростуть більше самої картоплі, чорніють і загнивають. Поширюється із зараженою землею. Були випадки занесення хвороби із паводковою водою.
Західний кукурудзяний жук буде гірше колорадського
У західних областях України сільгоспвиробники повідомляють про те, що виявили нового шкідника. Зовні жук нагадує колорадського, але має продовгувате тільце і майже прозорі крила.
— Західний кукурудзяний жук буде для селян приблизно такою ж проблемою, як і колорадський, — вважає начальник держінспекції Микола Неїлик. — Із тією різницею, що колорадський їсть картоплю та помідори, а кукурудзяний буде їсти все підряд. В Америці цього жука вважають найбільшим шкідником кукурудзи.
В області, за прогнозами спеціалістів інспекції, західний кукурудзяний жук може з"явитися вже наступного року. Цьогоріч його помітили у Хмельницькій області.
Коментарі