50-річний Олексій Грицишин із села Якушинці, що під Вінницею, на велосипеді їздить понад 40 років. Зустрічаємося на Західному автовокзалі обласного центру. Там Олексій Васильович щоранку залишає велосипед у знайомої. Містом їздить маршруткою.
— Найнадьожніші велосипеди — "Україна". Я 20 років від'їздив, — каже. — У Вінниці велосипедом їздити складно. Спеціальних дорожок нема, водії реагують агресивно. І велосипедів нема де лишити.
З Олексієм Васильовичем їдемо на Привокзальний ринок. Він єдиний у Вінниці, де торгують велосипедами для дорослих. Дитячі можна купити на Центральному та Муніципальному ринках.
— Цих горних нікому не совєтую брати, — продовжує Грицишин. — Він тако в руках вроді нічо, но розлітається на часті. Спершу відпадають всякі навороти тіпа багажніка, пласмасових набалдашніків на рулі, потім просідає сідло, а там і дуги на колесах гнуться і защита на цепу відпадає. А ще вони не люблять тяжестєй. Навіть тако чоловік за 100 кілограмів поїздить місяць із дня в день і всьо.
На ринку велосипеди лише китайського виробництва. Звичайні з високою рамою коштують від 700 грн, гірські — 1400. Підліткові продають по 450–600 грн. Можна замовити велосипед "Україна" білоруського виробництва. Продавці одразу попереджають, що він обійдеться від 950 грн і вище.
— Вони ще хужі китайських, — пояснює продавець Сергій Ткалюк, 30 років. — Колишню "Україну" робили з відходів металу, який ішов на танкову броню. Вони хоть і тяжолі були, но роками служили. Тепер уже того металу нема, і вони розлітаються. За два-три роки може рама проржавіти, часто виникають проблеми із заднім тормозом, то всім радимо ставити ще й передній.
Для села Сергій Ткалюк радить брати велосипед із посиленими спицями та міцною рамою за 1 тис грн:
— Такий і мішки з картошкою витримає, але зловживати не треба, — додає. — Не радив би брати велосипед із передачами. Бо то прогулочний варіант. Ним справді легше їхати і скорость набирає до 60 кілометрів, но тяжесті не переносить.
30-річний Руслан Самохвалов сидить поряд і скручує дитячі велосипеди.
— Набор деталей, — розкриває чергову коробку з дитячим велосипедом, звідти випадають колеса, рама, кермо й купа дрібних деталей. На складання велосипеда Руслан витрачає 20 хв. Людина без досвіду це робитиме понад годину.
Покупець Олексій Васильович звертає увагу на велосипед з опущеною рамою "Асус" за 850 грн. Каже, купив би такий, та не розраховував, що вони такі дорогі. З собою мав 650 грн.
— Він чуствується в руках, бо трохи тяжкуватий, значить тут більш міцний метал, — пояснює. — Камера ширша, ніж у звичайних велосипедах, таким буде зручно їхати зимою. Тільки колеса треба трошечки приспустити, тоді не скользитиме, я так завжди робив.
1 
1
Коментарі
5