До квартири на другому поверсі вінничан Тамари та Валентина Малкових можна потрапити по приставленій дерев"яній драбині, що тримається на кількох гвіздках.
— Коли сусід перестройку начав, нашу драбину временно сюди приставили, — запрошує до хати 67-річна Тамара Малкова. Вона з чоловіком з 1946 року живуть тут. — От і получилося, що ми "літаємо".
Вхід до помешкання без провідника знайти важко. Із вул. Міліційної слід завернути у провулочок між парканами, потім ще тричі повертати ліворуч. Сходи до житла Малкових затиснуті між двох стін і парканом. Цей "колодязь" утворився після зведення прибудов сусідом Малкових.
— Під вікнами сараїв настроїв, тепер до нас любі вори можуть пробратися, — 69-річний Валентин Миколайович показує двоповерхову прибудову, що затуляє вікна. — Двохетажну пристройку оформив як веранду. Де таку веранду ви бачили?
Тамара Малкова скаржиться, що до хати ні електрик, ні газовик не можуть дороги знайти:
— Пожарники висновок дали, що до нашого дому ніяк не підібратися. Санстанція теж бумагу прислала, що так жити не можна. Ми вже люди немолоді, як нас винесуть звідси? Суд був два роки назад, присудив постройки знести. А він оскаржив рішення й узаконив. Та цей же дом 1905 року. Це ж памятка архітектури! Його не можна перестраювати.
Жінка має загорілу шкіру, у чоловіка — блідо-рожева.
— Як же тут загориш, коли вже два роки за порог не виходиш, — оглядається через плече на чоловіка Тамара. — Два роки назад, коли сусід почав під нашими вікнами пристройки робити й нашу драбину зняв, Валентин вийшов битися. То сусід йому пригрозив, що нас тут скоро не буде живих. Із тих пір Валя з хати не виходить.
Жінка обережно однією ногою ступає на драбину.
— За продуктами я сама на базар хожу, — каже вона. — Колись воду тільки криничну пили. Прошу Валю принести, він каже, що йому і з крану підходить. Зовсім не хоче виходити із дому.
Ні в міській архітектурі, ні в місцевому житлово-комунальному господарстві телефонів власника прибудов не мають. Сусіди кажуть, він з"являється рідко.
— У нього є всі дозволи на прибудови, — каже начальник ЖКГ N3 Віктор Бурдейний. — Усе законно. А якщо немає під"їзду, то мешканці мають самі вирішити це через суд.
У ЖКГ кажуть, що міськвиконком дозволив робити прибудови, бо їх власник оплатив 18 тис. грн. у бюджет міста за проведення водогону для всієї вулиці.
— Який водогін! — сміється Тамара Федорівна. — У нас вода по трубах уже більше 10 років тече. Ще того сусіда тут не було.
Колись Тамара працювала швачкою, Валентин — інженером.
7 
35413
Коментарі