Ексклюзиви
понеділок, 07 січня 2013 05:00

"У нас прілічні люди їдять, бомжів зразу вигонимо"

Автор: фото: Поліна Романова
  Ольга Довгань за прилавком цілодобового кафе ”Фонтан” на залізничному вокзалі у Вінниці. На вибір тут є 42 страви та близько 70 видів алкоголю
Ольга Довгань за прилавком цілодобового кафе ”Фонтан” на залізничному вокзалі у Вінниці. На вибір тут є 42 страви та близько 70 видів алкоголю

В області працюють вісім залізних вокзалів. Найбільші — у Вінниці, Козятині та Жмеринці. Перевіряли ціни та сервіс у привокзальних кафе.

В обідню перерву на Вінницькому вокзалі людно. В безкоштовному залі очікування майже всі місця зайняті. Зо два десятки людей обідають бутербродами та вареними яйцями, їжу розклали на колінах.

Ліворуч від центрального входу — цілодобове кафе "Фонтан". Усередині сучасний ремонт, під стелею висять новорічні гірлянди. В два ряди стоять 12 столів, застлані синьою клейонкою. Із відвідувачів — молода пара п'є пиво з високих кухлів.

— Борщ канєшно є, але я б порадила взяти солянку, вона смачніша, — каже чорнява 30-річна жінка за прилавком, на грудях немає бейджа з іменем.

За нею на полицях — понад півсотні пляшок з алкогольними напоями. На вітрині в два ряди стоять салати з буряка, моркви та капусти. Знизу — шашлики, котлети й відбивні. У меню 42 страви, найдорожчі — шашлик зі свинини та м'ясо по-французьки за 16 грн.

Беру солянку, картопляне пюре, котлету й чай. За все плачу 27 грн. Руки йду мити до умивальника поряд із кухнею. Одразу приносять солянку в порцеляновій тарілці. Зверху плаває кусень лимона та майонез. Смачно, хоча замість копченої ковбаси порізали варену, чорносливу та маслин немає. За хвилин 5 офіціантка ставить на стіл картопляне пюре з котлетою. Картопля не смачна. Видно, що розігріта в мікрохвильовці, бо ледь тепла та брилами. Котлета велика та пухка, але трохи солонувата. З'їдаю солянку та котлету, картоплю залишаю. Встаю, щоб іти, вдягаю шубу. Чаю не приносять.

Прошу жінку за прилавком дати мені чек. Питаю, чому не принесли чай.

— Ну, забули. Зараз можемо принести, — Ольга Довгань знизує плечима.

Представляюся, фотографую вітрину, залу.

— У нас прілічні люди їдять, бомжів зразу вигонимо, — хвалить заклад. Гроші за чай забувають повернути.

Жмеринський залізничний вокзал закритий на ремонт. Біля колій працює кафе "Релакс". Ще два при виході в місто. Заходжу в кафе без назви о 13.00. Меню написане над барною стійкою, страв на вітрині нема. Замовляю борщ, картоплю та каву.

— Ой, а борщ учорашній, — каже бармен Олександр. — Але в нас немає до нього хліба ще не привезли. Можу дати булочку, з якої робимо хот-доги. Кави теж нема, бо зламався автомат. Можу зробити лише розчинну. Картоплю доведеться чекати зо 20 хвилин, поки я її почищу і приготую.

Йду обідати у кафе "Релакс", що біля колій. На барній стійці крейдою напис: "Блюда от повара: борщ, отбивная, пельмени, глинтвейн". Запитую, чи свіжий у них борщ.

— Так, повар варила сьогодні зранку, — дівчина бере ручку, щоб записати моє замовлення.

Питаю про картоплю і котлету.

— Котлета є лише по-київськи, але треба чекати хвилин 15, — пояснює.

Замовляю борщ, картоплю, котлету, каву американо. За все віддаю 38 гривень.

Борщ приносять за 10 хв, потім доносять картоплю з котлетою. Порція велика, ледве з'їдаю все. Страви трохи недосолені, але на столі є сіль та перець.

На Козятинському вокзалі усі кафе зачинені. Біля колій лише три металеві намети. На шматочках паперу від руки написано: "Пиріжки гарячі, чай та кава". На підносах викладені декілька булочок "Здоров'я", всередині з двома шматочками ковбаси за 6,5 грн. Із тіста видно присохлі темні краї сосисок за 5,50 грн. Пончики з горохом та капустою замотані в поліетиленову плівку.

— Все свіженьке. Навіть я його часом їм, — каже жінка одягнена в кілька курток.

Прошу запарити суп чи пюре-мівіну, що стоять на полицях.

— Нє, в мене кип'ятку немає. Таку бери, сухеньке з'їсиш, чайком зап'єш, — радить продавець.

— Не купуй це у них, — хапає за руку місцевий Володимир Іванчук. — Якось купив сосіску в тісті, то живіт крутило три дні. Сосіска соєва та ше й замерзла аж бордова стала. За 200 метрів є ресторанчик. Усім приєжжим раджу. За нього мало хто знає, але місце прилічне.

До ресторану "Урарту" доходжу за 7 хв. Тільки заходжу до залу одразу підбігає офіціант із меню. Сідаю за стіл, застелений зеленою скатертиною. Крім мене, в ресторані нікого нема.

— На перше є тільки пєльмєні в юшці за 10 гривень, борщ вдічі дешевший, — каже-офіціант Людмила. — В нас банкет на вечір, то повар перших страв не готувала.

Замовляю юшку, картопляне пюре, салат з капусти й каву. За все віддаю 27 грн. Замовлення приносять за 15 хв. Пробую пельмені, вони ліплені вручну, мають смачну начинку. Картопляне пюре подають із корейською морквою. Окремо приносять салат із капусти.

Зараз ви читаєте новину «"У нас прілічні люди їдять, бомжів зразу вигонимо"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути