62-річна Світлана Макаренко із села Розсохи на Хмельниччині вирощує 130 сортів помідорів, 12 — моркви, 28 — картоплі, 45 — перцю. На подвір'ї цвітуть 70 трояндових кущів. Загалом на 20 сотках землі має 2 тис. рослин.
— Свою першу теплицю ми з чоловіком зробили 1987-го, — розповідає Світлана Антонівна. — Спорудили з підручних матеріалів. Посадили огірки сорту Зозуля. Ігор теж на пенсії. Він часто потикає, що я зробила з городу іспитатільний полігон. Любов до рослин мені передалася від батька. Той був лісником. Розсаджував у лісі плодові дерева — не за наказом, а для себе.
39 років Світлана Макаренко пропрацювала лаборантом у районній санепідемстанції. Тримає кролів, качок і курей.
— Запізно зрозуміла, що рослини мені дорожчі від тварин. Та качка, буває, з'їсть листок, у два рази дорожчий від неї. Я до кожної рослини маю свій підхід. Знаходжу час на всіх.
На 72 "квадратах" теплиці — 220 кущів помідорів. На відкритому ґрунті є ще 200 кущів низькорослих сортів.
— Вони настільки різноманітні, що важко вгадати овоч. Темно-фіолетові мають довгасті плоди, схожі на баклажани. Жовті за формою нагадують груші, рожеві — яблука.
Родина зібрала півтонни помідорів.
— Ми не продаємо, бо немає транспорту, щоб їздити на базар. Роздаємо рідним і знайомим за "дякую". Цьогоріч найсмачнішим виріс сорт Десертний. Я його називаю "тающий", бо в роті тане. Чоловік любить крупні помідори Ведмежа лапа чи Спринт таймер. Деякі плоди важать понад кілограм.
9 
1
Коментарі