— У нас є ще царські труби у самому центрі міста у сквері Козицького біля водонапірної вежі, — розповідає начальник комунального підприємства"Вінницяоблводоканал" 58-річний Василь Сиска. — Вони зроблені з дуже якісного чавуну, мають царські емблеми. Там ніколи не було проривів. Якось треба було замінити засувку, планували за час упоратися, а робили всю ніч. Не могли розрізати той чавун. У радянські часи пішли труби неякісні. Тоді боролися за кількість, а не за якість. Вони тепер так розповзаються, що ремонтувати їх важко.
Де найчастіше прориває?
— Проблемні місця — Хмельницьке шосе та проспект Космонавтів. Труби там чавунні, радянські. А вони бояться гідравлічних ударів. До того ж лежать під дорогою, де дуже багато машин.
Хто платить за воду, що витікає під час аварії? Кажуть, її розкидають по всіх жеках і додають до квартплати?
— Ні, аварії водогону — це наші збитки. За всю мережу, що поза будинком, відповідаємо ми. Жеки можуть розкинути вартість води, яка є на основному лічильнику в будинку, на квартири без лічильника. Якщо лічильники є у всіх і покази в сумі не збігаються, треба лізти в підвал і шукати, де протікає.
У яких районах немає водогону?
— Є у всіх. Можливо, залишилися без водопроводу окремі приватні будинки. А ось каналізації немає на П'ятничанах, Тяжилові, Старому Місті, Слов'янці.
Воду у Вінниці вважають чи не найгіршою в Україні. Від чого залежить її смак?
— Воду беремо з річки Південний Буг, чистимо хлором. Через те що мережі зношені, у неї потрапляють частинки іржі, але там точно немає шкідливих бактерій та мікроорганізмів. Торік громадський рух "За право громадян на екологічну безпеку" проводив експертизу води в різних містах України. Коли опублікували результати, виявилося, що тільки у Вінниці, Кривому Розі та Полтаві якість відповідає нормам. Але ж Полтавська взята із свердловин на глибині 700 метрів.
Якщо труби старі, чому їх не міняють?
— Щоб замінити всі зношені труби, потрібні величезні кошти. Все робимо поступово. На листопад запланували роботи на вулиці Стеценка. Намагаємось економити. Труби міняємо методом санації. Тобто у старі вкладаємо пластикові меншого діаметру, якщо дозволяє тиск у мережі. Це здешевлює і пришвидшує роботу, бо ми не проводимо розкопок, а затягуємо лебідкою нові труби у старі через колодязі. Загалом по Вінниці замінили 10 відсотків труб на пластикові.
Якби було на рахунку підприємства кілька десятків мільйонів, що б зробили в першу чергу?
— Реконструювали б водопровідну насосну станцію. На це потрібно 20 мільйонів гривень. Тоді могли б зовсім закрити старішу станцію. Скоротили би десь 50 посад із 860, що є на підприємстві. Тоді вода подешевшала б.
Коментарі