пʼятниця, 15 червня 2007 07:01

Щомісяця на права здають 300 вінничанок

Бажаючих отримати права у Вінницькій області за останній рік побільшало вдвічі. Щомісяця на дорогах з"являється майже шість сотень нових водіїв. З них майже половина — жінки. Ще 10 років тому жінка за кермом була рідкістю, відзначають в обласній ДАІ.

— Жінки на курсах почали з"являтись із 1997 року, — розповідає керівник найстарішої вінницької автошколи Товариства сприяння обороні України 69-річний Анатолій Мельник. — Тоді за кордон виїжджали євреї, і якщо вони мали права, то там їм давали підйомні гроші на машину. І єврейки до нас масово пішли. А за ними інші.

Школі ТСО — 60 років. 2005-го тут навчили їздити 985 осіб, 2006-го — 1386. Якщо брати жінок, то вчитися водіння приходять здебільшого студентки, дружини заможних чоловіків та ділові жінки.

Вінничанка Ірина Ковальська, 21 рік, приходить на курси тричі на тиждень після навчання в технічному університеті.

— Мій хлопець півроку тому подарував мені блакитну "Ауді A4". Я не те що не водила машину, не знала, як вона заводиться, — розповідає Ірина. — Перше водіння проходило на "жигулях-сімці". На педалі там треба нажимать досить сильно. Ну то я натиснула здуру так, що машина аж підскочила. Потім годину інструктор пояснював.

Вона включає правий поворот і повертає наліво

Торговельним представником працює у Вінниці 22-річна Ірина Дерун. На роботі їй дають службове авто, але керувати ним вона має сама.

— Спочатку вчилась їздити з батьком на "копійці", — згадує. — Виїхали на закинутий аеродром в Чечельнику. Бачу перед собою перевернутий мусорний бак і повертаю. Їду, потім знов бачу якийсь бак. Батько не витримав. Каже, вийди, глянь навколо. Дивлюся, а на полі стоїть тільки один бачок. На цьому моє водіння з татом закінчилось, і я пішла на курси.

— Дівчата краще засвоюють теоретичний матеріал, але гірше їздять за хлопців, —  запевняє викладач автошколи ТСО 55-річна Наталія Мирончак. — Жінки рідше потрапляють в аварії, бо уважніші та їздять повільніше.

Слухачеві курсів на водіння відведено 24 години, на теорію — 190. Кажуть, щоб навчитись їздити, потрібно не менше 75 годин практики.

— Людина, яка тільки-но отримала права, боїться сідати у власне авто, особливо дороге, — переконана Наталя Мирончак. — За 24 години інструктор може навчити відчувати машину й виконувати його вказівки, але не навчить "бачити дорогу". Потім випускник сідає в машину сам і не знає, як поводитися. А поруч уже нікого немає...

В інструкторів беруть приватні уроки. Заняття коштує 20–25 грн.

— Одна учениця не могла навчитися розрізняти повороти, — розповідає інструктор Олександр Вільчинський, 50 років. — Вона працювала рентгенологом і описувала знімки справа наліво. Кажеш їй: "Повертай направо" — вона включає правий поворот і повертає наліво. Але ходила на додаткові заняття і навчилася.

У Вінниці 13 державних і 7 приватних автошкіл. Навчання в них коштує 750–1000 грн і триває три місяці. Додатково оплачують бензин — 240 грн. У приватників більше іномарок для водіння та є тренажери — кермо з педалями в аудиторії.

Закон дозволяє вчитися керувати авто самостійно, а потім здати на права в міжрайонному експлуатаційному об"єднанні — МРЕУ.

Поради водіям від інструктора Наталі Мирончак

Жінкам
— Будьте певні, що керуватимете авто не гірше за чоловіка.
— Якщо щось не вдається, можна ввімкнути аварійну сигналізацію. Це дасть час для роздумів і виправлення помилки.
— Не тримайтесь за кермо, ніби за рятувальний круг. Притискайтесь до сидіння, тоді можна краще відчути машину.
— Тримайте в машині зручне змінне взуття.
— Якнайчастіше виїжджайте за місто. Це поліпшує водіння і приносить насолоду.
Чоловікам
— Якщо ви побачили жінку за кермом, не забувайте — в неї свої правила руху. Будьте уважні, жінки їздять трохи по-іншому. І кожна "по новій моді".

Зараз ви читаєте новину «Щомісяця на права здають 300 вінничанок». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути