Віктор Грабовський, 46 років, із села Комарів Вінницького району починає заготовляти сіно на зиму після 20 червня. Чоловік вважає, що так воно краще зберігатиметься.
— Колись дід казав, що сіно треба косити тільки через десять днів після зелених свят, — каже Грабовський. — Тоді якраз погода стає стабільна і це дає гарантію, що сіно краще висохне. Бо до Трійці сіно тричі має намочити дощ. Це вже провірено. Якось кілька років косив сіно у травні, то воно до лютого вже мало неприємний запах і худоба його не хтіла їсти.
Складає його на горище спеціальними брикетами.
— Із жінкою в"яжемо в"язанки, — продовжує. — Зручно витягувати зимою. Воно зберігається краще і не пріє.
Для в"язанок Грабовські закуповують 1 км тонкої мотузки. Після того як сіно зібрали, землю радять удобрити селітрою та підсипати насіння трави.
— Це щоб наступний урожай був гарним. За три тижні можна буде збирати другий покіс, — пояснює чоловік.— Більше чотирьох разів косити не треба, бо земля виснажиться і на наступний рік урожаю не дасть.
Щоб сіно добре зберігалося, Дмитро Гайдук із селища Теплик радить його солити.
— Колись мене цьому навчив мій дід, — розповідає чоловік. — Він говорив, що посолене сіно добре зберігається, не пріє і не курить, навіть якщо його скласти трохи вологим.
Точних пропорцій Дмитро не знає.
— На око беру, — пояснює Гайдук. — Приміром, заніс на сіновал 8–10 ряден сіна і притрусив зверху доброю пригорщнею солі — десь 200–300 грам. Потім знову несу, і знову присолюю. І так до самого верху.
За словами селянина, підсолене сіно худоба їсть краще.
— Я б худобі такого сіна не давав, — каже Віктор Грабовський. — Надмірна кількість солі спричиняє розвиток різних хвороб. Найчастіше вона відкладається в кістках тварин і тоді корови кульгають на ноги.
3 
1
Коментарі