Торік із централізованого на індивідуальне опалення перейшли більшість будинків райцентрів Калинівка та Жмеринка. Цього року так зроблять у Хмільнику.
— Із централізованим опаленням у квартирах було по 12–15 градусів. Ще як дім трохи далі від котельні — то Північний полюс. Люди писали скарги, відмовлялися платити за тепло, — каже заступник мера Жмеринки 57-річна Людмила Козуля. — На нові котельні потрібні величезні кошти. Ми вирішили — краще давати кошти на індивідуальне опалення.
Кредити на установку котлів людям надали банки. Відсотки гасила міськрада. Вона ж безкоштовно ставила котли сім"ям, у яких є інваліди чи учасники війни. На це з бюджету пішло 1 млн 45 тис. грн. Для порівняння, ремонт старої котельні коштує 1 млн грн.
Нині у Жмеринці працює одна котельня, що обслуговує центр — музшколу, дитсадок, школу N2. Там наступного року теж встановлять індивідуальне опалення.
У Хмільнику дозвіл на індивідуальні котли отримали 2,6 тис. квартир із 3 тис., що підключені до централізованого опалення.
— Якщо зараз за обігрів квадратного метра житла платять 5,38 гривні, то хто опалює двокімнатну чи трикімнатну квартиру своїм котлом, економить у три рази, — пояснює мер Хмільника 52-річний Володимир Мельничук.
На придбання лічильників та котлів малозабезпеченим та пенсіонерам із міського бюджету давали від 400 до 1,3 тис. грн.
— Цього замало, — каже Мельничук, — На черговій сесії будемо вирішувати, щоб ще дати кошти пенсіонерам на котли та лічильники. Банки кредитів їм не дають, кажуть, у них малий дохід.
Труби потекли, ледве з сусідами розрахувався
У хмільницькі шкільні котельні закупили великі котли "Термо". Їх обслуговуватиме фірма-виробник із Луганська.
— За договором два рази на рік приїжджатиме спеціаліст, — пояснює Володимир Мельничук. — А наші газовики справляться з побутовими котлами.
У Хмільнику було 15 котелень. Із них цього року працюватиме 4–5.
Котли індивідуального опалення ні ЖЕКи, ні газове господарство не обслуговують. 59-річна Ганна Вдовик із Жмеринки два роки тому за котел німецького виробництва дала 2,2 тис. грн. Гарантії він не має, бо вже був у користуванні.
— Через рік щось із тим котлом зробилося. Гуде, як трактор, і гріє погано, — розповідає 59-річна Ганна Вдовик. — Стали звертатися, щоб хтось поремонтував, а в них ніхто не розбирається. Даже нема на кого насваритися.
Котел у квартирі встановлювали майстри з Вінниці. Їхати ремонтувати до Жмеринки вони не хочуть.
— Кажуть, що зайняті установкою, а ремонт — не їхня компетенція, — скаржиться жінка.
Найдешевші котли в магазинах Вінниці — виробництва заводу міста Бар. Ціна залежить від площі, яку він обігріває. Для однокімнатної квартири на 26 кв. м треба котел за 1,3 тис. грн, для двокімнатних та трикімнатних із площею понад 45 кв. м — котли за 4 тис. грн. Ціни на італійські починаються з 4 тис. грн для однокімнатної.
Найбільше купують котли барського та дніпропетровського заводів.
— Наші котли часто ламаються, — скаржиться 38-річний жмеринчанин Олег Кушнір. — Краще брати італійські двоконтурні "Арістон", навіть беу. Вони служать довше й економніші.
Батьки Олега Кушніра мали проблеми з двома котлами барського виробництва. Перший — погано грів. У другого через рік зламалася автоматика. Торік вони придбали німецький "Віссман" за 3,6 тис. грн.
— У квартирі не живемо, але мусимо включати котла, щоб труби зимою не розмерзлися, — розповідає мешканець вул. Кірова 35-річний Анатолій Бадюк. — Торік труби потекли, ледве з сусідами розрахувався, тепер рішив поставити конвектора "Ева" за 850 гривень. Кажуть, вони економніші, та й мороки з ними менше. У крайньому разі нікого не затопимо.
Коментарі