
За останні сім років у селах закрили 93 бібліотеки. Половина з тих, що залишилися, не опалюють, мають застарілий книжковий фонд, якому понад 40 років.
— Як приїжджаю у село, питаю, де бібліотека. Люди кажуть: та десь там, у клубі. Питаю, як звуть працівника. А вони знизують плечима. Не треба людям бібліотека, — говорить 57-річна Наталія Морозова, директор обласної бібліотеки ім. Тимірязєва.
Як відновити бібліотеки, щоб читачі до них ходили?
— Для початку треба утеплити приміщення. Цього літа обновили бібліотеку в Буші Ямпільського району. 20 років там не було ні опалення, ні нових книжок, ні ремонту. Зараз те приміщення розфарбували. Столи покрасили у жовтий та бордовий колір, стіни розмалювали. Будем створювати пересувні бібліотеки. Цілком реально домовитися з управлінням освіти і культури, щоб шкільними автобусами возити книжки до людей. Або бібліотекарка сідатиме на велосипед і розвезе книжки по селу.
Якою має бути сучасна сільська бібліотека?
— Це бібліотека, де є комп'ютер та інтернет. Це суттєво збільшить кількість читачів. У всі сільські бібліотеки Могилів-Подільського району закуповують ноутбуки з модемом. Вони зручні, бо можна додому забрати. У селі Галайківці Мурованокуриловецького району сільська голова і бібліотекарка самі змурували грубку, щоб гріти дві кімнати. Запаслися дровами та вугіллям. Зараз дітей — тьма в бібліотеці. Дорослі бігають і таємно від домашніх сидять на сайтах знайомств, по скайпу спілкуються.
Чи важко об'єднати сільські бібліотеки комп'ютерною мережею, що то дасть?
— Зараз існує міжбібліотечний абонемент. Як нема потрібної книжки у селі чи райцентрі, можемо вислати з обласної бібліотеки поштою. Частіше стали сканувати книжки чи окремі розділи і висилаємо по інтернету.
Хто ходить до сільських бібліотек?
— Там сидять молоді мамочки, які шукають, як годувати, лікувати й доглядати дітей. Підприємці шукають інформацію про вирощування овочів, фруктів, тварин. Вони дивляться, скільки коштує обладнання, добрива, насіння, і сидять на форумах.
Коментарі