Інваліду війни першої групи з Тульчина 80-річному Василю Хімічу придбали півбудинку в центрі міста. Із держбюджету за програмою забезпечення житлом інвалідів виділили на це 130 416 грн.
У будинку є кімната, кухня, газове опалення, гаряча вода, ванна, туалет. Досі ветеран 15 років жив по найманих квартирах.
— Життя так розпорядилося, що я жив із другою дружиною, але вона так і не прописала мене. Після її смерті діти будинок продали. Судитися не став, — витирає сльози Василь Іванович. — Тому зараз радий, що таке рішення прийняли, бо я не жив, а мучився.
Хіміч від першої дружини має двох дочок. Одна живе у Вінниці в однокімнатній квартирі, інша в Тульчині, але з батьком не спілкується.
— Я вже всі речі спакував. Найму жіночку, яка мене доглядатиме. Продавець хати ще чекає, доки отримає проплату, — продовжує Хіміч.
— Василь Хіміч стояв на черзі як інвалід першої групи один, — каже заступник голови Тульчинської міськради Людмила Добровольська, 46 років. — Якби була більша кількість людей, то за бюджетною програмою забезпечили б житлом усіх.
Коментарі