Перша жінка-диригент оркестру Вінницького театру ім. Садовського 43-річна Олена Близнюк подорожує країнами Європи і збирає екзотичні тарілки.
— Посада диригента перейшла до мене після кількох чоловіків. Після моєї прем"єри 2005-го найстаріший диригент театру Дмитро Нємченко потиснув руку. Сказав, що з мене будуть люди, — згадує Олена Близнюк. — До цього працювала в театрі концертмейстером, в оркестрі грала на скрипці.
Згадує, як під час виконання увертюри до оперети Штрауса "Циганський барон" почувся сильний гуркіт.
— У залі регіт, музиканти душаться від сміху, але розуміють, що потрібно грати, — сміється жінка. — А це наш тромбоніст впав у яму і, падаючи, рукою вдарив по литаврах. Музикант лежить, а тут його час грати. Так і грав напівлежачи. Відтоді це місце в опереті ми називаємо "політ джмеля".
Минулого літа сестра запросила Олену до Німеччини. Живе там два роки. Потім повезла у подорож Європою. Жінки побували в Голландії, Франції, Люксембурзі і Швейцарії.
— Голландія зачарувала каналами. Було відчуття, що потрапила на велике озеро, — каже Олена.
Відвідала музей мініатюр Мадуродам у Гаазі.
— У ньому все зменшене у 25 разів. Місто виглядає як справжнє, усі споруди — точні копії реальних, — веде далі Олена. — А в мініатюрному амстердамському аеропорту рухаються літаки, пасажири в залах очікування. Із шоколадної фабрики виїжджає автомобіль із щойно виготовленим шоколадом "Марс" у кузові. Ходиш там, як Гуллівер у країні ліліпутів. Квиток коштує 12 євро.
За ручну роботу не шкода і 300 доларів
У Швейцарії Олену здивували глибокі тунелі.
— Проїжджали через один із найстаріших тунелів країни — Готард, завдовжки 17 кілометрів. Там світлофори через кожен кілометр і передають по радіо про затори, — розповідає Близнюк. — Їхали через нього, й раптом серед тунелю зупинився рух. Повідомили про вимушену зупинку. До виїзду з гори залишалося 8 кілометрів. Було як у кімнаті страху — тихо. Лише гуркіт моторів чути, дихали вихлопними газами. Простояли там 15 хвилин.
На фестиваль феєрверків у Франції Олена Близнюк потрапила випадково.
— У Канни приїхали пізно ввечері, — розповідає жінка. — Заселились із сином у готель і вирішили прогулятися берегом моря. А там людей, як морських котиків. Подумала, що прийдеться стояти в черзі, щоб скупатися. Виявилося, того дня відбувався фестиваль феєрверків.
Близнюк колекціонує тарілки ручної роботи.
— Почала збирати три роки тому, — розповідає Олена. — Першу таріль знайомий привіз із Красноярська. Вона була сплетена з лози.
Нині в жінки 30 тарілок з Болгарії, Чехії, Польщі, Туреччини, Росії, Іспанії. Вона шукала авторські роботи у дрібних лавках та на базарах Франції, Німеччини, Люксембурга.
— За ручну роботу не шкода викласти і 200–300 доларів, — пояснює Олена. — Ті, що вирізьблені з дерева, коштують 100. Вартість звичайних до 100 гривень.
4 
1
Коментарі