Торік обласна прокуратура звинуватила вінницьких шляховиків у завищенні вартості робіт і внесла їх до трійки лідерів із розкрадання грошей під час будівництва та ремонту доріг.
— Насправді сплутали нас з Хмельницькою областю, де мова йде про 5 мільйонів гривень. На нас повісили 30 тисяч гривень, але ми й ці гроші виграємо. Красти нема чого, щороку нам виділяють чверть від потреби. За ці гроші прибираємо сніг, робимо ямковий ремонт і розмітку на центральних шляхах. За будівництво й мови нема, — каже перший заступник начальника Вінницької обласної служби автомобільних доріг 57-річний Василь Демішкан. — Нашим дорогам по 80 років, їх будували не для такого величезного потоку транспорту і точно не для великогабаритних вантажівок.
Де найгірші дороги в області?
— У Вінницькому районі й по державній трасі Стрий — Тернопіль — Кіровоград — Знам'янка. Там найбільший потік вантажівок по 13-30 тонн. Ці машини передавлюють асфальт. Якщо дивитися на дороги місцевого значення, то погані вони у Могилів-Подільському, Чернівецькому, Шаргородському, Мурованокуриловецькому районах. За останні роки чечельницькі трохи підремонтували. Цьому району трохи підфортило, коли у селі Ольгопіль проклали 10 кілометрів асфальту до приїзду російського консула на відкриття пам'ятника Пушкіну. Приблизно так робиться по всій області, десь треба терміново збудувати чи відремонтувати до відвідин когось, і з усього регіону забирають гроші на якийсь один об'єкт.
Чому за зиму дороги в області так погіршали? Кажуть, через те, що їх посипають.
— Це правда. Асфальт — як туфлі, які роз'їдає суміш піску й солі. Дорожчої посипки не можемо собі дозволити. Фіни, шведи, норвежці нічим не посипають. Єдина умова — зимові шини і швидкісний режим. У нас не цінують дороги. Нема штрафів за перегруз. Не раз спостерігав, що фури, які в'їжджають в Україну з Польщі, на границі перекладають вантаж із двох машин в одну. Так економлять. Не дотримуємося норм міжремонтних строків, бо невчасно приходять гроші.
Чому в селах краще будувати бетонне покриття?
— Воно міцне. По такому проїде і трактор, і комбайн. Але бетонних заводів у нас одиниці, й цей матеріал дорожчий, ніж асфальт. Усі просять накрити бруківку, але це вічне покриття, хоч на ній трясе. Люди недбало ставляться до шляхів. Торік в одному з сіл Тиврівського району тягнули газ, труби прокладали через дорогу, понаривали яму на ямі. Ми подали на селян до суду за халатне ставлення до дороги, але суд програли. Автодор мусив за свої гроші ремонтувати ту ділянку.
Як добитися, аби проклали чи відремонтували дорогу в село?
— Треба написати лист-прохання на Облавтодор як колективне звернення від людей, аргументувати, чому треба там робити шлях. Нову об'їзну навколо міста Калинівка збудували за п'ять місяців. Люди 20 років чекали на неї, бо шибки тряслися, штукатурка обсипалася зі стель у будинках. Цьогоріч виділили 71 мільйон на ремонт та будівництво комунальних доріг у селах. Це приблизно по 100 тисяч на район. За ці гроші можна зробити 3-4 кілометри шляху завширшки 6 метрів, і все. Заказали проект дороги села Дяківці Літинського району. Найбільше скарг на погані дороги у Вінницькому районі. Більшість розбитих — на балансі сільрад, і ремонтувати їх мають силами громади.
Будуватимете нові траси?
— Лише на одну дорогу виділили 20 мільйонів. За ці гроші зробимо 4,4 кілометра біля Гайсина в напрямку Умані. На цей рік виділили на поточний ремонт доріг 124 мільйони гривень. Це абсолютно нічого. Зараз зробимо ямковий ремонт, розмітку кинемо на центральних шляхах і тричі на тиждень будемо ходити на роботу, бо грошей нема. Усі дороги потребують капітального ремонту, але, в першу чергу, покласти новий асфальт треба у Кіровоградському, Могилів-Подільському напрямках. Треба зробити об'їзну навколо села Корделівка Калинівського району та села Перемога Козятинського району, щоб до Києва доїжджати за 2,5 години.
9 
35413
Коментарі