Керівники найбагатших країн світу бідніші за українських чиновників

Значна частина чиновників Кабміну не тільки мільйонери, а й мільярдери. Країною керують найбагатші люди — це риса кланово-олігархічного суспільства.

Свого часу до влади в Україні, з одного боку, прийшли партійна, господарська, комсомольська номенклатури. З іншого — кримінальні елементи, яких я називаю героями рекету. Саме вони утворили еліту держави.

Ці кадри йдуть в органи влади, щоб примножити свої капітали. Не знаю випадку, коли міністр збіднів би на посаді. Навпаки, ці люди дуже успішно розвивають свій бізнес. Керівники найбагатших держав світу значно бідніші за наших.

У Конституції України записано, що в нас — соціальна держава. Насправді це не так. Багатії з правлячого класу платять значно менші податки, ніж бідні. Людина, яка отримує мінімальну заробітну плату, відраховує до бюджету 15 відсотків прибуткового податку. Мільйонер, який зарплати не отримує, бо не є найманим працівником, зі свого доходу від бізнесу платить країні лише 5 відсотків.

Тобто мільйонери й мільярдери платять податки втричі менші, ніж люди, які одержують мінімальну зарплату. А ті, хто мають багатомільйонні доходи від грошей на депозитах у банках, узагалі податків не платять. У жодній країні такого немає. В Європі — чим більший прибуток, тим більше платять.

Через посилення соціальної нерівності суспільство деградує. У нас влаштовуються на роботу чи навчання за хабарі. В елітних навчальних закладах, де мала б бути найталановитіша молодь, вчаться ті, хто офіційно чи неофіційно заплатив.

Кваліфіковані люди найманої праці не отримують нормального доходу. Талановиті, які повинні рухати країну вперед, не можуть увійти в політику. На жаль, немає таких, як Білл Ґейтс. Тобто людина, що створила унікальну продукцію, навряд чи може за рахунок цього в Україні розбагатіти.

×