У середу близько 19.00 до входу в офіс компанії "Систем Кепітал Менеджмент" на столичній вул. Десятинній, 3а зносять цеглу, пластикові пляшки, пінопласт, цементні брили. Там триває акція проти забудови Андріївського узвозу. Фірма нардепа-"регіонала" Ріната Ахметова збиралася звести там торгово-розважальний центр. Знесли три будинки.
Активісти тримають плакати "Геть Ахметова з Києва", "Київ — не Донбас, узвіз — не терикон", "Будували наші діди, зносять зайди". Чоловік запхав у віник альбомний аркуш із написом "Євроремонт узвозу — злочин проти народу". Вигукують: "Зека геть!", "Ахметова — в шахту!".
О 19.15 під офісом стоять близько 10 "беркутівців" у червоних беретах. Крізь натовп прориваються ще близько десятка спецназівців у шоломах і бронежилетах. Тримають щити й гумові палиці. Пікетувальники свистять та аплодують їм: "Герої прибули!". "Беркутівці" відтісняють людей. Один із них штовхає активістку Олену Ескіну. Вона падає на асфальт і непритомніє. За 5 хв. до неї підбігають лікарі "швидкої", забирають у лікарню. У машині жінка приходить до тями.
— Акцію організували через соціальну мережу в інтернеті, тому прийшли багато людей. Є інформація, що весь узвіз куплений і його знесуть. Київ втрачає своє історичне обличчя. Такі олігархи, як Ахметов, плюють на нашу історію та наше місто. Ми, кияни, не терпітимемо цього, — каже 25-річний Руслан Андрійко, зі столичного відділення Всеукраїнського об'єднання "Свобода".
На акцію зібралися понад 500 людей.
Перекладачка розповідає групі іноземних туристів про пікет, називає ім'я мільярдера Ріната Ахметова. Ті уважно слухають, насуплюються, фотографують.
Під офіс під'їжджає сміттєзбиральна машина. Але активісти не дають комунальникам забрати непотріб.
Скраю натовпу стоять троє жінок із плакатом "Національний художній музей проти забудови Андріївського узвозу".
— Це — культурне місце, яке приваблює туристів. Зруйнувати його — варварство. Національний художній музей підтримує цю акцію, бо не має жодних гарантій, що завтра не прийдуть з екскаватором до нас. Я була на багатьох акціях проти забудови Києва, але такої кількості людей ще не бачила, — каже працівниця музею Світлана Цуркан, 28 років.
До пікетувальників підходить лідер партії "Удар" Віталій Кличко, 40 років, з кількома помічниками. Тисне руку депутату Київради, "бютівцю" Олександрові Бригинцю.
— Я Кличка на ринге признаю, в пиджачке ему как-то не очень, — перемовляються двоє протестувальників.
Віталієві пропонують стати на сходи сусідньої будівлі й виступити.
— Меня и так хорошо видно, — чемпіон світу з боксу бере гучномовець.
Через галас його чути погано.
— Ми завжди відстоювали Андріївський узвіз, дніпрові схили. Кожна людина, яка не є киянином, робить тут якісь погані речі. Ми губимо обличчя Києва. Якщо так буде далі, не впізнаємо свого міста. Ми ініціюватимемо засідання Київради 26 квітня, де хочемо заслухати керівників громадських організацій "Збережи старий Київ", Екологічний центр та інших. Вони мають розповісти нам, що Київ втратив за ці роки. Попов казав про 70 мільярдів гривень втрат через незаконні забудови. Хтось за це поніс відповідальність? Банкова лише захищає свої фінансові інтереси, — каже Віталій Кличко.
— Ничего не сохранить, пока не выгоним Януковича! — гукає чоловік із натовпу. Йому аплодують.
Кличко йде в напрямку Михайлівської площі. Активісти "Свободи" скандують йому услід "Засвітився і пішов!". Лідер "Удару" зупиняється біля літнього чоловіка, говорить із ним зо 5 хв. і прямує далі.
— Ой, не спрашивайте меня ни о чем, — каже киянка Наталія Кулішенко, 63 роки. На очі навертаються сльози. — Мне муж в интернете показал фотографии раскуроченного Андреевского узвоза. Весь день плачу. Мы всегда там гуляли. Он живет в моей душе.
Її чоловік 58-річний Олексій Кулішенко приніс на Десятинну цеглину з Андріївського.
— У Китаї навіть сарай не зносять, бо це знищує атмосферу міста. Я обурений. Раніше поважав Попова, бо він багато зробив для Комсомольська (голова столичної міськдержадміністрації Олександр Попов був мером міста Комсомольськ на Полтавщині з 1994-го по 2007 роки. — "ГПУ"). Чув, що його там обирали на три терміни. Але зараз моє ставлення до нього кардинально змінилося. Він не має реальної влади в Києві. Що він зможе зробити проти Ахметова? — каже Олексій Кулішенко. — Тут виступала представник компанії СКМ. Запевняла, що там побудують фонтан, облагородять територію і передадуть все у власність міста. Але такі багаті люди не будуть просто так викидати гроші і потім їх комусь дарувати.
О 20.00 активісти розходяться. Сміття збирають у картонні коробки.
З'явився за часів Київської Русі
Андріївський узвіз з'явився за часів Київської Русі. Мав назву Боричів. Про нього згадує Нестор-літописець у "Повісті минулих літ". Андріївську церкву на узвозі збудували 1754 року. Бруківка з'явилася в середині XIX ст. Основна забудова вулиці припадає на 1890-й і початок ХХ ст. Замок Річарда звели у стилі британської готики 1902-1904 років. Власниками маєтку на розі Андріївського та вул. Воздвиженської була родина Сірків, чию доньку Проню прославила п'єса Михайла Старицького "За двома зайцями". У будинку №13 із 1906-го по 1913 рік жив письменник Михайло Булгаков. Зараз там музей його імені. На Андріївському узвозі є театри, літературні кафе, крамниці. Уздовж вулиці багато картинних галерей, художніх салонів. Щороку на День Києва тут проходить вернісаж народних ремесел. Майстри торгують глиняними, дерев'яними, шкіряними виробами.
2 
1
Коментарі
28