Ексклюзиви
Середа, 15 лютого 2006 17:07
Ольга Вауліна
Ольга Вауліна
Ольга Вауліна

І про погоду

 

Я прийшла на службовий вхід оперного театру за квитками. Мокра від снігу, з обвітреними щоками й чорними синцями від туші під очима. Погодка не балувала. Про це й намагалася поговорити зі знайомим диригентом, коли він передавав оті самі квитки.

— Вибачте, не знаю, що там на вулиці. Я ж у ямі весь час сиджу...

Проте у фраку, метеликові та лакових туфлях, подумки продовжилось у голові.

По дорозі додому перестріла бомжа. Він попросив "на сугрєв". Послала його до омбудсмена на Інститутську. Чоловік з-під бороди цикнув слиною — образився. Пояснила, що захисниця прав людини запропонувала обігрівати безпритульних на перших поверхах адміністративних будівель.

Удома було жарко. Чоловік порався на кухні й дивився програму про артиста Кайдановського. Син-другокласник розв"язував задачку. Сіла йому допомагати. З радіо лунав голос радника президента Росії з культурних питань. Про погоду в домі.

Дивно, мамо, але ж ви одружені

Чоловік кожні п"ять хвилин з"являвся в кімнаті з новими повідомленнями із життя Кайдановського. Намагалася підтримати розмову й одночасно дізнатися, скільки яблук було у Васі. Це виявилося непросто. Аби завершити диспут про важкий характер й непередбачені вчинки видатного російського актора, видала тираду про його сімейний стан. Мовляв, неодружений чоловік ризикує з роками стати дещо неадекватним. І почала жваво пригадувати всіх незаміжніх та нежонатих знайомих. Той пиячить, той побився з начальником і втратив роботу, та — у глибокій депресії. Син відірвався від зошита й буркнув: "Дивно, мамо, але ж ви одружені..." Й швидко отримав дозвіл йти на вулицю.

Сніжило й було мінус 20. Хороша погода, щоб радіти сімейному затишку.

Зараз ви читаєте новину «І про погоду». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода