Сіту Тібюр, 41 рік, робить кілька глибоких вдихів і стрибає в ополонку. Пірнає з головою. За мить виринає. Важко дихає. Вилазить на берег і біжить до машини.
19 січня, на Водохреща, на Хмельниччині приймають у козаки темношкірого. Сіту Тібюр відстоює церковну службу. Далі цілує шаблю, а отаман тричі б"є його по плечах нагаєм. Примовляє за козацьким звичаєм: "Шануй батька і маму, люби й охороняй Україну, шануй братів-козаків".
На козацькій раді Сіту Тібюру обирають прізвисько Бен.
— Я только вишєл із машини — уже замьйорз, — говорить Сіту. Після купання в ополонці 15 хв. сидить у машині. Потім виходить надвір. Труситься від холоду. — У нас зіми нєт. Мнє і так холодно, а тут єщо і купался.
Родом він з африканської країни Конго. До України приїхав 1991-го. У Хмельницькому живе з 1995 року. Закінчив місцевий технологічний інститут.
— Мені дуже подобаються козаки, — розповідає російською. — Вони близькі мені за духом. Подобається ваша історія. Вивчаю козацькі обряди. Дуже люблю цього, як його... гетьмана. Забув.
У нас зіми нєт. Мнє і так холодно, а тут єщо і купался
Отаман підказує, що мова про Богдана Хмельницького.
Він став першим темношкірим козаком в Україні.
— На Сичи были чернокожие, — каже. — Их звали сарацинами. Это были беглые рабы. Они принимали христианство, становились козаками.
Сіту Тібюр — громадянин України. Одружений з українкою. Конго — колишня колонія Франції. У країні дві офіційні мови — місцева і французька. На життя Сіту заробляє викладанням французької.
Коментарі