— 2013-го нашу бригаду планували скоротити вдвічі — до ескадрильї. Суспільство до кінця не розуміло ідеї існування власних Збройних сил. Нас називали дармоїдами. Зараз усвідомили, для чого нам армія й авіація. У війська з'явився авторитет, — каже командир розташованої в Івано-Франківську бригади тактичної авіації полковник Юрій Погорілий, 41 рік.
— Покращилося забезпечення грошове, речове, технічне. Збільшилась інтенсивність підготовки льотного складу. Вийшли на рівень, про який і не мріяли. До війни пілот мав нальоту 3,5 години на рік. Зараз — мінімум 20–30, залежно від класу льотчика. Доходить і до 100 годин.
Говоримо у військовій частині на околиці міста. На великих вікнах кабінету комбрига — бежеві фіранки. На підвіконнях і шафах — рослини у горщиках. У кутку стоїть невеликий телевізор. На столі — моделі літака, парусника. Стіна над столом завішана картинами, грамотами. На ній також портрети — президента, міністра оборони й командувача Повітряних сил. Поряд — дві ікони, третя висить над дверима.
— Вишиту бісером Богоматір з Ісусом місцеві жінки подарували, — говорить комбриг.
Він родом із Харкова. У Збройних силах України служить із 1993 року. Останні три — в Івано-Франківську.
Чи розглядали російську армію хоча б як можливого противника?
— Ні. У нас навіть на всіх навчаннях і заняттях умовний противник був із південного заходу. Вважали, конфлікт із Румунією ймовірніший.
Як війна почалася для вашої бригади?
— Із сигналу "бойова тривога". В березні 2014-го особовий склад зібрав речі, зброю, сів на машини й перелетів на оперативний аеродром. Уже був анексований Крим і на Донбасі почали захоплювати адмінспоруди. Інформації оперативної було мало, але спантеличеність швидко минула. Всі були налаштовані захистити Україну.
Розуміли, що маєте справу саме з російською армією?
— Це стало ясно в липні. Бойовики зазнавали значних втрат через дії української авіації, тому з Росії підтягнули системи протиповітряної оборони — спочатку ПЗРК (переносний зенітно-ракетний комплекс. — ГПУ), потім цілі комплекси — "Панцир", "Тор", "Бук". Зокрема той, що збив малайзійський боїнг. Українська авіація почала втрачати вертольоти й літаки — винищувачі й штурмовики. Навчити людину навіть за два місяці застосовувати систему ППО неможливо. Було зрозуміло, що там діють або щойно звільнені військовослужбовці РФ, або чинні.
Масово працювала й реактивна артилерія, танки. З території РФ заходили цілі частини.
Повномасштабна агресія прийшла після 24 серпня, коли до завершення антитерористичної операції залишалися лічені дні. Бойовики і незрозумілі елементи були заблоковані. І раптом зайшли цілі дивізії з території РФ. А доти на Донбасі було повне панування української авіації (укладені після Іловайського котла Мінські угоди забороняють застосовувати авіацію у конфлікті на Донбасі. — ГПУ).
Коли потрібно застосовувати авіацію?
— Спочатку розвідка визначає місце, де перебуває противник. І тоді для зменшення втрат наземних військ можуть задіяти літаки. Це високоточна зброя. Вона дуже ефективна для знищення противника і пригнічення його морального стану.
А для підвищення нашого?
— Винищувач МіГ-29 літав над окупованим Слов'янськом. Його не можна було застосовувати: розліт осколків був би майже 300 метрів — це масове побоїще. Тому ті польоти були психологічні. Мали своїм підняти бойовий дух.
Які основні досягнення авіації в АТО?
— Перше — деблокування Краматорського аеродрому у квітні 2014 року. Там було небагато наших військовослужбовців. А захопити його прибули майже 300 бойовиків. Тільки застосування авіацією зброї відбило в них охоту.
У Донецький аеропорт наші зайшли теж завдяки авіації. В бойовиків була істерика і — повний КамАЗ тіл.
У липні 2014-го російський винищувач збив український штурмовик Су-25.
— Так, біля Савур-могили. Але факт задокументувати не вдалося, бо винищувач випустив ракету з території РФ поблизу українсько-російського кордону.
У вашій бригаді були втрати?
— Людських, слава Богу, ні. Але втратили два літаки. Перший збили біля Жданівки на Донеччині з ПЗРК, другий — за Луганським аеропортом із російського новітнього "Панцира", який доти ніде у світі не застосовувався. Випустили вісім ракет за короткий час. В інших комплексів ППО немає в боєкомплекті стільки.
Росіяни на Донбасі випробовують озброєння?
— Зробили полігон із Донбасу і тестують нові зразки техніки. Ще й утилізують усе, що завалялося на складах.
Чи потрібні зараз активні бойові дії?
— У такому разі Кремль знову введе свої війська. Там багато їхньої техніки. Буде масштабне протистояння. Цей шлях дуже кровопролитний.
Другий варіант — домовленості. Але доки на Путіна не надавлять дійсно чимось важким, не виконуватиме їх. Йому вигідно, що ми втрачаємо гроші й сили, тримаючи на передовій велику кількість військ.
Будь-яка війна колись закінчується. Але на яких умовах? Нам потрібно стояти на наших. Бо поступка тій стороні буде розцінена як зрада. Скільки людей загинули — понад 2500 військових і ще більше цивільних.
У Росії також патова ситуація. Путін стане політичним трупом, якщо поступиться. А 40-тисячна озброєна банда повзає Донбасом, і її кудись потрібно діти. Там зібралась уся шваль із регіону і Росії. В РФ їх ніхто не чекає.
Деякі експерти кажуть, що Кремль на кордоні нагромаджує сили для наступу на Україну.
— Щоб армія могла просуватися на території противника під час масштабної військової операції, потрібно підготувати спочатку матеріальну базу — запас, резерв, обоз. Такого на сьогодні не видно. Російські війська там стоять, щоб хлопці з Донбасу не чкурнули в бік Уралу чи Краснодара. Їм потрібне нове поле для наживи.
Який отриманий в АТО досвід ви виділили б?
— Раніше авіація виконувала польоти не нижче 50–200 метрів. Але, щоб не потрапити в зону ураження ворожої ППО, почала знижуватися на надгранично малі висоти — до 5–10 метрів. Такого за мирного часу ніхто б не дозволив.
Скільки за часи незалежності ВПС отримали літаків?
— Нових? Жодного. Відремонтовані, модернізовані є. МіГ-29 виготовляють у РФ. Тепер не можемо купувати їх в агресора.
Де можемо брати натомість?
— Взяли курс на НАТО, тож потрібно рівнятись на їхні стандарти і техніку. Це буде важко, дорого, але доведеться.
Найкраще було б закупити літаки F-35 (винищувачі-бомбардувальники останнього покоління, американської компанії "Локхід Мартін Аеронавтікс". — ГПУ). Ніхто б до нас більше не поліз тільки тому, що тут такі стоять.
Ваша бригада мала спільні навчання з натовцями?
— Так, поки що не бойові. Були відпрацювання з транспортними літаками — щоб зрозуміти їхню систему.
Який запас міцності в нашої авіації?
— Років 10.
Скільки потрібно коштів, щоб замінити модернізовані радянські літаки на нові?
— Не один мільярд доларів.
110 бойових вильотів у зоні антитерористичної операції на Донбасі виконали військові 114-ї бригади тактичної авіації з березня по вересень 2014 року. За добу пілот міг мати до трьох вильотів.
На території України можуть розгорнути контингент НАТО
— Розробляють стратегічні плани задіяння авіації в нашій війні. Продумують варіанти розвитку подій, спостерігають. Думаю, як тільки почнуться серйозні бойові дії, на території України розгорнуть контингент Північноатлантичного альянсу. І він братиме активну участь у боях, — каже підполковник 47-річний Олександр Кухарук, заступник командира з роботи з особовим складом івано-франківської бригади тактичної авіації.
— Московська пропаганда поширює сумніви щодо дієвості НАТО. Мовляв, хтозна, чи захистить своїх членів. Це — момент інформаційної війни. Тим часом танки американські неквапом їдуть до східних кордонів Польщі й Балтії. Й авіацію вже перекинули, розширюють присутність. Для вступу в Альянс важливе наше бажання. Якщо вони справді побачать його — увійдемо за півроку. У члена НАТО Румунії армія не краща за нашу. Це — насамперед геополітична організація. І якість, кількість армії — лише один із факторів. Навколо нього ще купа різних: стосунки між країнами, рівновага в світі. А зараз вона порушена. Її треба відновити.
3 
1
Коментарі