— Увечері 23 листопада ми вчотирьох потягом номер 20 їхали на Київ підтримувати народні сили. Були керівник міської організації Української народної партії Михайло Нечипоренко з дружиною Оксаною, лікар центральної міської лікарні Юрій Чередник і я, — згадує 56-рiчний Євген Коновалов, правозахисник із мiста Слов"янськ Донецької області. — У столиці вразило море людей, у чиїх обличчях читалася повага одне до одного й надія. По Хрещатику стояли намети. Відчуття єдності. Я молив Бога, щоби всюди по Україні було стільки доброти і любові, як там.
Коновалов повернувся на Донеччину. На мітинг у Слов"янську йшов у помаранчевiй шийній хустині. Розповідає, як біля нього та його товаришів зупинилася іномарка, звідти висунулася лиса голова. Чоловік процідив: "Застрелю!"
— На засідання, де мене судили за статті проти Кучми, я теж пов"язав на шию хусточку з написом "Так". А син Міша у залі засідань розгорнув прапор України. Суддя Людмила Мірошниченко спочатку беззвучно заворушила губами. Потім як закричить: "Коновалов, что вы себе позволяете! Прекратите клоунаду!" А я лише почав промову словами: "Ім"ям прапора України присягаюся говорити правду".
Коновалов їздив на Майдан тричі. Каже, в революції не розчарувався.
— Я не за когось їздив, а проти тоталітарного режиму.
2 
1
Коментарі