Дві мармурові стели з прізвищами загиблих в боях вояків Української повстанської армії та солдатів Радянської армії освятили 2 вересня у центрі Крихівців, за 15 км від Івано-Франківська. Відкриття пам"ятника приурочили до 566-річчя села.

— Так хотілося об"єднати Україну, не розподіляти героїв війни за політичними переконаннями, — каже сільський голова Крихівців Василь Влашин, 53 роки. — Ми, здається, перші в Україні зробили щось подібне. У селі ніхто нічого проти не мав.

Під час Другої світової війни загинуло шістдесят жителів Крихівців. 44 з них були у лавах Радянської армії, а 16 — в УПА. Їхні імена викарбували золотом на чорних плитах.

Ідея звести меморіальний комплекс виникла ще 1992 року. Дві нові стели поставили вздовж алеї перед могилою-курганом січових стрільців. З правого боку — солдатам Радянської армії, навпроти — воякам ОУН-УПА.

У родині Влашиних батько Михайло Васильович воював під Москвою за Червону армію, його брат Стефан — у дивізії СС "Галичина", а брати Роман та Іван — у лавах Української повстанської армії. Сільський голова каже, що вони ніколи між собою не ворогували:

— Стефана мій батько не бачив 52 роки. Той після війни емігрував до Англії. Зустрілися брати аж у 1991 році. Стефан один ще живе, має 86 років.

Невеликий насип на місці теперішнього меморіалу встановили ще 1918-го після поховання 18-річного Миколи Петріва. Це був січовий стрілець, який загинув у боях під Перемишлем. До села юнака везли потягом. Біля станції взяли двох коней і доставили труну в село. На могилі встановили дерев"яний хрест.

— То був племінник моєї бабці Євдокії Хаждай, — каже сільський голова.

Навколо меморіалу — символічна півтораметрова бетонна огорожа. Зняли стару плитку, висадили чорнобривці. Старий хрест на кургані вирішили залишити. Усі роботи виконувало Івано-Франківське підприємство "Лісокомбінат" і жителі села.

— До 90-х років прізвища всіх селян, що воювали та загинули на Червоній стороні, не були відомі, — говорить підполковник запасу 67-річний Володимир Ліщинський.

Він родом з Крихівців. П"ять років збирав відомості про всіх солдатів Радянської армії з рідного села. Надіслав близько сотні запитів у різні відомства. З"ясував, що Михайло Жилюк, уродженець Крихівців, загинув у концтаборі міста Славута Хмельницької області. Жилюка довго вважали безвісти зниклим.

На відкриття пам"ятника люди прийшли відразу після недільного богослужіння у сільській церкві Успіння Пресвятої Богородиці.

×