У Туреччині у прикордонному із Сирією місті Рейханли вибухнули дві бомби, закладені в авто. Загинули 46 осіб. Уряд країни звинуватив у організації теракту сирійську владу. У лютому від вибуху поблизу цього ж міста загинули 17 людей і були поранено 30.
— Єдиної версії нема, бо бракує точної інформації, — коментує експерт Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, 47 років. — Цікавіше не те, хто це організував, а до чого цей теракт призведе.
Як може Туреччина відреагувати?
— Турки не робитимуть якоїсь великої військової акції у відповідь. Бо будь-який агресивний крок Анкари зіпсує її імідж серед арабських країн. Скоріш за все, Туреччина ще більше підтримуватиме опозицію нинішній сирійській владі: фінансуватиме її, постачатиме зброю, воюватиме з Башаром Асадом (президентом Сирії. — "ГПУ") руками повстанців.
Понад два роки в Сирії триває громадянська війна. Коли це може скінчитися?
— Кожна зі сторін воліє виграти, а не йти на перемовини. На тлі цього відбувається справжня трагедія для мирного населення. З кожним етапом насильства стає більше. Кожна зі сторін в очах іншої втрачає будь-яку людську подобу. Ворогуючі табори вже не можуть жити разом на одній території.
Які витоки цього конфлікту?
— У Сирії більшість населення — араби-суніти. Але правлячий клас — алавіти. Одні й другі мусульмани, але різних течій. Суніти були обурені панівним становищем іншої релігійної групи. Вони довгий час були селянами, але після урбанізації другої половини ХХ століття почали жити в містах. Суніти вважали себе обмеженими в доступі до ресурсів, заходилися протестувати на вулицях. Проти них кинули армію, й почався конфлікт, який триває досі.
Сунітів більшість, але вони дуже розрізнені. Найактивніші, ісламісти, виявилися більш ефективні за умов війни, нав'язують свій порядок денний.
Ісламісти там не лише суніти?
— Так, ситуація заплутана. Алавітів підтримують мусульмани-шиїти з "Хезболли" (ліванська шиїтська організація і політична партія, поділена на військову та громадсько-політичну частини. — "ГПУ"). Їх підтримує Іран, бо алавіти ближчі до них, ніж суніти з опозиції. А сунітів підтримує палестинський ХАМАС, пов'язаний з "Аль-Каїдою". Це вічний конфлікт між двома гілками ісламу — шиїтами та сунітами.
Чим усе завершиться?
— Дуже багато залежить від того, наскільки втримається силова вертикаль сирійської влади. Якщо з неї витягти декілька ланок, все впаде, як картковий будиночок. Досі сирійській владі вдається її втримувати, насамперед через те, що цей конфлікт етно-релігійний. Якщо влада його програє, проти алавітів почнуть геноцид. Це змушує їх підтримувати Асада, — іншого виходу просто нема.
Іноземна інтервенція малоймовірна. Туреччина не хоче сваритися з арабами. США тільки-но вийшли з Іраку. Євросоюзу і своїх проблем вистачає. Отже усе може тліти ще дуже довго. Це зашморг, що затягується.
Коментарі