пʼятниця, 16 травня 2014 07:05

"Він тебе не займав?"

— Якийсь ти, Стригун, невірний, — часто говорила мені однокурсниця по філологічному факультету Черкаського пед­інституту Світлана Валовенко, скрушно хитаючи головою. Вона була родом із села Рацевого Чигиринського району. "Невірний" ніякого стосунку до вірності хлопця й дівчини у Світланиному розумінні не мало. Воно просто означало "неспокійний", "несерйозний", "баламут".

Інша студентка Люда Шаповал — родом із Золотоноші. Колись на збиранні фруктів, куди нас періодично відправляли, сказала:

— На тому кінці саду ростуть жерделі. Хто хоче, може піти назбирати.

Лише тоді я дізнався, що жерделями й мурелями раніше називали абрикоси. І справді, абрикоси у нас ростуть давно. Коли про існування Голландії, звідки пішло слово "абрикос", ще ніхто в Україні не здогадувався, цей фрукт якось же називали.

25 років тому в нечисленних хлопців-філологів довгими зимовими вечорами розваг було небагато. У гуртожитку зазвичай ми грали в карти. Розходилися спати пізно — о першій ночі. В мого товариша Миті була звичка перед сном іти в жіночий туалет, бо там чистіше. Він зачинявся й сидів там ледь не півгодини, лякаючи до смерті випадкових дівчат.

Якось я вирішив пожартувати — украв його дуже солідну фотографію, де Митя сидить у військовій формі, щойно після присяги. Знімок пришпилив кнопками до внутрішнього боку дверей жіночого туалету. За грою в карти зовсім забув про фото. Тільки-но влігся, як почув дикий крик із туалету. Так кричить ведмідь, у якого з барлоги витягнули бідон із медом.

Митя розійшовся не на жарт. Він бив ногами в двері, і після кожного удару мені здавалося, що вони не витримають. Ситуацію врятував Юрко Бегеза. Коли я вийшов назустріч розлюченому Миті, й бійка здавалася неминучою, Юрко присоромив мене.

— Чого ти це зробив? — з докором питав. — Митя ж тебе не займав? Ге ж ні?

Юра був з іншого села Чигиринщини — Медведівки, самого серця Холодного Яру. Коли весь курс, 150 осіб, говорили суржикове "нє", він не схибив жодного разу — тільки "ні". Замість "зачіпав", "піддьоргував" він вживав зовсім архаїчне "займав". А Митя з Городища — півночі Черкащини. Лише там вживають форму "грязько". І це зовсім не означає, що брудно в хаті. Ні. Грязько буває надворі після дощу. Там же вживали давно забуту нами — радянськими студентами — форму "віхоть" замість "тряпки".

Закінчилося все тим, що ми з Митьою гарно посміялися над Юрковою вимовою. А про фото зовсім забули.

Зараз ви читаєте новину «"Він тебе не займав?"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути