Ексклюзиви
Субота, 01 грудня 2007 07:07

ВІЛ-інфікованому майже неможливо влаштуватися на роботу

Автор: фото: Андрій ШМАТОВ
  33-річний киянин Руслан Назаренко про ВІЛ-позитивний статус дізнався 1991-го. Заразився, бо вживав наркотики. Він любить малювати, ліпити, майструвати. На виставці в Києві Руслан демонструє свої роботи
33-річний киянин Руслан Назаренко про ВІЛ-позитивний статус дізнався 1991-го. Заразився, бо вживав наркотики. Він любить малювати, ліпити, майструвати. На виставці в Києві Руслан демонструє свої роботи

10 років тому харків"янка Марина Бритвенко, 35 років, дізналася, що захворіла на ВІЛ. Тоді вони з подружкою прийшли здавати аналіз на СНІД. Перед тим Марина тривалий час кололася.

— Мені сказали, щоб готувалася до найгіршого. Я подумала: "Усе. Життя закінчилося", — згадує жінка.

Згодом вона вилікувалася від наркотичної залежності. 2002 року вийшла заміж і народила здорового сина Емануїла. Про її хворобу чоловік Сергій знав ще до весілля. Перші три роки він здавав аналізи — результат був негативним. Нині вже не здає. Каже, йому байдуже.

— 2000-го я повторно здавала аналізи крові на ВІЛ у поліклініці. Медсестру не попередила, що маю позитивний статус, але вона знала, які аналізи я здаю. Жінка працювала в рукавичках, — розповідає Марина. — Коли мій діагноз підтвердився, головний лікар подав на мене до суду за спробу навмисно заразити медсестру.

Марину визнали винною й засудили до двох років ув"язнення умовно.

21-річна Євгенія з Києва про позитивний ВІЛ-статус дізналася шість місяців тому. Спочатку не повірила. Потім вирішила укоротити собі віку — та не змогла. Про нещастя розповіла одногрупниці.

— За місяць у моїй групі про це знали всі, — каже Євгенія. — Зі мною перестали розмовляти. Дехто відсів подалі. Це був просто кінець життя. Потім я перевелася на заочне.

Про те, як заразилася ВІЛ, Євгенія не хоче говорити. Натякає на статеві стосунки без презерватива. Запевняє, що наркотиків не вживала. Нині вона намагається зосередитися на роботі — працює в одній із компаній менеджером із продажу. Про хворобу нікому не розповідає.

Сьогодні відзначають День боротьби зі СНІДом. Менеджер Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні Павло Скала каже, що найболючіше питання для ВІЛ-інфікованих — знайти роботу:

— Щойно роботодавець дізнається про позитивний статус, працівника звільняють або просто не беруть на роботу. Хоча за законом ВІЛ-інфіковані можуть працювати будь-де і будь-ким. Навіть лікарями та вчителями.

Кореспондент "ГПУ" спробував улаштуватися на роботу секретарем, менеджером з продажу, викладачем, медсестрою, лікарем, косметологом і кухарем. При цьому вдавав, що має ВІЛ-позитивний статус.

Першим був дзвінок до столичної школи. Слухавку підняла Тетяна.

— Доброго дня! Я з приводу роботи викладачем англійської мови.

— У вас є досвід?

— Так. Я працювала в Британській Раді.

— Ага, тоді надсилайте резюме, і ми домовимося про співбесіду.

Зі мною перестали розмовляти

— Добре, але є проблема. У мене нещодавно виявили ВІЛ. Варто надсилати чи ні?

— Я не знаю... Ніколи не стикалася з таким випадком... Давайте я пораджуся з керівництвом і завтра вам передзвоню. Залиште номер телефону.

Тетяна зателефонувала наступного дня по обіді:

— Я порадилася з керівництвом... Вони проти. Тому ми змушені вам відмовити. Вибачте.

— Чому? Лише через те, що я хвора на ВІЛ?

— Якщо про це дізнаються наші студенти, вони розбіжаться...

"ГПУ" продзвонила ще за 30-ма оголошеннями про роботу. Щоразу роботодавця попереджали про хворобу.

— Боюся, що з цим у вас будуть проблеми... Ви ж маєте бути захищені від контакту з клієнтами, — відповіли в косметологічному кабінеті.

— Наскільки я знаю, ВІЛ не передається побутовим шляхом. Тому надсилайте резюме, і ми домовимося про зустріч, — відповіли на курсах англійської мови для бізнесменів. — Не думаю, що ваш статус може стати проблемою.

— Це потрібно обговорювати з головним лікарем. Присилайте резюме, — відповіли на запит про роботу дитячою медсестрою.

— Ні, ні, що ви?! — сказали в ресторані, де є вакансія посудомийниці.

— У нас не потрібно здавати аналізів. Приходьте завтра в будь-який час, — запросили на співбесіду до туристичної фірми. — Ваш статус — не проблема.

— Я поговорила з головним лікарем. На жаль, ні, — відповіли в стоматологічній клініці.

— Він не пояснив — чому?

— Ні, не пояснив. Але він радився з керівництвом. Сказали, ні.

— Навіть якщо закон на моєму боці? Я ж буду все робити в стерильних умовах.

— У нас приватна компанія. Так вирішив керівник...

— Він боїться, що клієнти розбіжаться?

— Можливо... На цьому все. Дуже дякую.

У 20 випадках із 30 сказали, що не стикалися з подібним, тому радитимуться з керівниками. Передзвонили лише троє. Одразу відмовили в п"яти компаніях. Ще стільки ж просили надіслати резюме. Лише на роботу комірником у магазині готові були взяти хоч наступного дня.

Щодня в Україні інфікуються 44 особи

В Україні проживає 70 тис. ВІЛ-інфікованих. Про це свідчить офіційна статистика. За соціологічними дослідженнями, таких людей близько півмільйона. Щодня інфикуються 44 особи. Якщо інфекція поширюватиметься такими темпами, то через сім років ВІЛ-інфікованих українців буде мільйон.
У світі таких 40 млн людей. Найбільше хворих у Африці, Центральній Азії та Східній Європі. Торік Україна була першою країною в Європі за швидкістю поширення СНІДу. Цьогоріч нас випередила Естонія.
ВІЛ або СНІД не передається через побутові контакти — рукостискання, одяг, туалет, поцілунки, повітря чи посуд. Поза організмом вірус гине за 1-2 хв. Передається інфекція через кров, сперму та при грудному годуванні. 55% людей заражаються через вживання наркотиків, 45% — через статевий контакт.

Зараз ви читаєте новину «ВІЛ-інфікованому майже неможливо влаштуватися на роботу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода