3-річній Вікторії Подунай із Прилук на Чернігівщині 23 вересня зробили операцію на серці. Закрили 12-міліметрову дірку між передсердями. Лікарі ввели трубку в судину на правій нозі та закріпили у серці клаптик медичної тканини. Оперували протягом 20 хвилин.
— Коли ми перевірялися у Прилуках, лікарі чули шуми в серці. Пояснювали, що це через запалення легенів, яким дитина перехворіла у сім місяців, — розповідає 26-річна Яна Подунай, мати Вікторії. — Доня виглядала меншою за інших діток, була блєдна і худа. Руки мала пухкі, наче перев"язані ниткою. У чоловіка медична освіта. Він запідозрив, що це набряки.
У столичному центрі дитячої кардіології в Охматдиті у Вікторії виявили дірку в перегородці між передсердями. Батькам сказали, що з часом вона може зарости. Але через рік отвір не зменшився. Дівчинку поставили в чергу на операцію. Запросили до центру через півтора року.
— Це був дуже важкий час. Пильнували, щоб Віка не хворіла. Будь-яка недуга могла дати ускладнення на серце, — продовжує Яна. — Стежили, щоб не падала. Бо при відкритому переломі у кров міг потрапити кисень і дитина могла померти. Боялися робити щеплення і не віддавали Віку в садок.
Дівчинці зробили безкровну операцію за допомогою оклюдера — трубки з імплантатом. Пристрій разовий, закуповують його у Німеччині за державні чи спонсорські гроші. Коштує 50 тис. грн.
— Нам усе оплатили. Сказали, що операція унікальна, бо не до кожної дірки в серці можна причепити латку. Треба, щоб краї прогалини збіглися з розмірами імплантату. Казали, є пороки, коли неможливо його зачепити. Тоді дитину ріжуть і хірург пришиває латку.
Наступного дня Вікторію перевели з реанімації до палати. Із нею лежать іще двоє дітей із матерями. Усі після складних операцій. Яна виносить доньку в коридор, садовить на коліна. Каже, до палати не дозволяють заходити навіть батькові — там має бути стерильно.
При відкритому переломі у кров міг потрапити кисень і дитина могла померти
— Віка стала нервова після наркозу. Її важко приспати, вередує. Як засне, довго спить. Питала в лікаря, як нам далі жити. Сказав, що Віці треба півроку пити аспірин, який розріджує кров.
У дівчинки змішувалась артеріальна та венозна кров. Згодом вона мала б у крові тромби, які могли призвести до інсульту. До 30 років кровообіг та органи зазнали б змін і операція у старшому віці лише зашкодила б. Так вважає хірург 30-річний Андрій Максименко, який оперував дитину:
— Під час операції через пахвову судину їй вели трубку до серця. Там із неї вийшла латка з медичної тканини на металевому кільці. Вона розгорнулася спіраллю і приклеїлася до стінок у перегородці. За шість місяців імплантат обросте живою тканиною, на рентгені нагадуватиме ґудзик. Якби не застосували оклюдер, довелося б розрізати груди. При звичайній операції підключають дитину до системи штучного кровообігу, зупиняють і розрізають серце. Тоді до нього нитками пришивають клаптик медичної тканини, як на штани.
Семеро людей із тисячі помирають під час операцій на серці через судини. Щороку в дитячому кардіоцентрі встановлюють 20 інклюдерів. В Україні такі операції проводять п"ять років, у світі — 13. Десятеро українських хірургів мають досвід роботи з такими імплантатами.
Коментарі