Вперше роковини голодомору 1932–33 років відзначали на загальнонаціональному рівні. У суботу на Дніпровському узвозі президент, голова Верховної Ради, прем"єр-міністр й інші високопосадовці відкрили пам"ятний знак жертвам голодомору, а потім посадили 300 кущів калини. З часом тут буде зведено меморіальний комплекс.
Віктор Ющенко говорив без паперів:
— Саме головне в ці дні — момент пам"яті... Ніяка трагедія не забрала більше жертв, ніж голодомор 1932–33 років. Подивіться, що ми присвятили жертвам цієї трагедії. Монументи? Ні. Хрести свободи? Ні. Музеї? Ні. Книги? Фільми? Передачі? Ні. Тільки спекуляції політичні навколо цього: був голодомор чи не був? Та був. Запитайте моїх сусідів у Хоружівці. Запитайте про лободу, про реп"яхи, про липу, гнилу картоплю...
Потім на Михайлівській площі відбулася панахида. Молодь слухала молитву. В очах сльози. Ніхто не курив. Згодом до кількатисячного зібрання звернувся президент. Він нагадав, що в 1932–33 роках в Україні від голоду щодоби вмирали 25 тисяч людей.
В Україні від голоду щодоби вмирали 25 тисяч людей
— Хай кожна невинно убієнна душа знайде свою свічку і спочине в певності, що її невимовну муку Україна вже не забуде ніколи, — сказав Віктор Ющенко.
У вікнах багатьох помешкань запалали свічки за упокій душ. На площі палаючих свічок було кілька тисяч.
Президент доручив дипломатам домогтися від світової спільноти визнання голодомору 1932–33 років геноцидом проти української нації з боку більшовицького режиму.
— Коли це буде зроблено, можна буде ставити до Росії, як до спадкоємиці Радянського Союзу, вимогу вибачитися перед українцями. Сім"ї загиблих матимуть право отримати матеріальну компенсацію за втрату своїх близьких, — сказав "ГПУ" 76-річний Левко Лук"яненко, голова Української асоціації дослідників голодоморів.
Сумні роковини комуністи проігнорували.
— Я в голодомор не вірю, — пояснює комуніст киянин Геннадій Слєпов, 63 роки.
Від голоду загинуло близько 9 млн українців. Найбільше постраждали центральна та південна Україна.
3 
1
Коментарі