34-річна Тетяна Журбіна два тижні тому з чоловіком та дітьми повернулися до Донецька. Від травня жили у знайомих в Запоріжжі.
— Доходов нет, деньги заканчиваются. Подруга нас сначала радостно встретила, кормила, поила. А через месяц начала намекать: мол, продукты денег стоят. Потом начала требовать на электричество, стиральный порошок. И за работу начала чаще говорить. Но смысла нам устраиваться работать, если планировали возвращаться. Муж был на рынке грузчиком, сорвал спину. Почти три недели пролежал в больнице. Потратили вдвое больше, чем заработал. В начале сентября решили вернуться, — каже Тетяна.
У Журбіних троє дітей. Молодша Юлія цьогоріч мала йти до школи. Старші, Анатолій та Ірина, ходять до шостого та дев'ятого класів.
— Усі, хто повертаються в Донецьк, мають зареєструватися в міськраді та подати документи в школу. Як приїхали, думали, ну ніби все спокійно, квартира ціла, хай ідуть до школи. Пішла зареєструвала малих, а вночі прокинулися від стрілянини. Стріляти можуть почати й серед дня, і ввечері. Пішла в міськраду, кажу: цього року діти в школу не ходитимуть. Чиновниця скривилася — мовляв, я не перша. Із малою проблем нема. А от старшим, щоб іти наступного року в школу, доведеться складати іспит. Чим займу дітей, ще не знаю. Скоріш за все, шукатимемо, як їх звідси вивезти. Зустрічалася з іншими мамочками, то першокласників узагалі ніхто не поведе у школу, а в старші класи піде половина дітей.
Навчальний рік має розпочатися в жовтні. Батьки та учні ходили прибирати в навчальних закладах.
— У багатьох вибиті вікна, скрізь скло, — говорить Журбіна. — У класі, де ми купували нові меблі й парти, все потрощено. Грошей не було навіть на фарбу. Хто прийшов — просили помити все. У приміщенні важкий трупний запах. Кажуть, у школах було багато вбитих, тіла не виносили по кілька тижнів.
Чиновники звітують, що місяць навчають школярів дистанційно. Та ніхто з батьків про це не чув.
— У нашій школі половина вчителів звільнилася. Говорять, що діти вчитимуться за новою програмою. Стане необов'язковою українська мова, введуть нові предмети. Підручників нема. Учнів планують звозити в більш уцілілі школи, — розповідає Тетяна Журбіна.
Керівництво самопроголошеної ДНР повідомило, що навчання у школах розпочнеться, якщо в містах буде світло й вода.
У Луганську з 1 вересня працюють шість шкіл. З жовтня мають відкритися решта.
— Детей осталось очень мало, классы сложно сформировать — многие уехали, — розповідає вчителька Марія Василівна з Луганська. Просить не вказувати її прізвище, бо не знає, як і з ким доведеться працювати. — Класи збірні. В одному — по 20 дітей із першого по четвертий клас. Уроки тривають по 30 хвилин. Як тільки в місті починається стрілянина, більшості учнів на заняттях нема. У ЛНР говорять про нову програму. Замість історії України вивчатимуть російську історію. Будуть зміни з географії, зменшать кількість годин української й іноземної. Побільшає уроків російської мови й літератури.
Коментарі