— До 20 січня у Росії розв'язані руки. Це — день інавгурації нового президента США Дональда Трампа, — каже заступник директора Центру досліджень армії 44-річний Михайло Самусь.
— Зараз у світі не існує сили, яка могла би протидіяти Путіну. Крім української армії, — продовжує. — На Донбасі, як і в Сирії, Москва намагатиметься отримати якнайбільше козирів, щоб надалі торгуватися. Тому можна прогнозувати загострення або й широкий наступ і на інших ділянках фронту.
Запеклі бої на Світлодарській дузі почалися на світанку 18 грудня — з артилерійського обстрілу бойовиків. Тривають досі. У перший день загинули п'ятеро українських воїнів, шістьох поранили. Одного бійця 54-ї бригади захопили в полон.
Бойовики, за даними розвідки, втратили близько 20 осіб убитими і до 30 — пораненими.
19 грудня три штурмові групи окупантів під прикриттям мінометного вогню знову спробували підійти до наших укріплень. Загинув ще один український боєць. Дев'ятеро отримали поранення, вісім контужені. Сили противника перевищували українські вчетверо, повідомили в Міноборони. Але наступ штурмовиків відбили.
— Росія перед переговорами із Трампом намагається тиснути на всіх напрямках, — каже Михайло Самусь. — Вона діяла так само, коли захоплювала Дебальцеве — на тлі перемовин. Аналогічно поводиться в Сирії. Переговори по врегулюванню ситуації тривають, а росіяни зачищають місто Алеппо.
Дебальцеве, що біля Світлодарської дуги, за Мінськими угодами має належати Україні. 19 жовтня на переговорах нормандської четвірки ми вимагали повернути місто. Щоб не допустити цього, Росія показує: це — найнебезпечніша ділянка, яку вона не контролює. Нібито мусимо домовлятися з ДНР і ЛНР. Це виглядає як частина великого плану.
Після формування нової американської адміністрації та виборів у Франції й Німеччині можлива зміна форматів мінських і нормандських переговорів. Наші війська мають бути готові й до наступу, і до провокацій.
5 
1
Коментарі