"У Маріуполі ситуація гірша, ніж у Чорнобилі"

 

63-річна Анастасія Богданович працювала екологом у санітарних та екологічних службах Маріуполя й Донецької області. Перевіряла підприємства, зокрема "Азовсталь" і "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".

Які шкідливі речовини викидають ці підприємства?

— У повітря й воду викидається майже вся таблиця Менделєєва. Але екологічні пости беруть проби на основні елементи — сірководень, двоокис сірки, вуглекислий газ, пил, окис азоту, а також феноли і формальдегід. У повітрі, змішуючись між собою, через вологість вони утворюють інші сполуки. Сірчану кислоту, наприклад.

Куди вони діваються, коли вилітають із труб?

— Це такі важкі метали, що вище 100-метрових труб не підіймаються. Якщо є вітер, вони розвіваються. Але у нас майже 200 днів у році штиль, тому осідають униз, нам на голови, в річки, землю. Років сім тому ситуація була іншою. Вітри взимку та навесні були такі, що голову зносило, тому викидів ми майже не відчували. Але через потепління розсіювання відбувається рідше. Якби в море не зносило частину, то ми взагалі подавилися б.

У нас у місті вигадали цікавий термін — несприятливі метеорологічні умови (НМУ). Це анекдот, треба його запропонувати "95 кварталу". Несприятливими в усьому світі вважають умови, коли штормові вітри, магнітні бурі, землетруси, урагани й інші катаклізми. А у нас НМУ, коли штиль, тиша. Бо якраз у такі безвітряні дні смог накриває цілі райони міста. У ці дні краще з дому не виходити.

Отже, Володимир Бойко (колишній власник, а тепер гендиректор комбінату ім. Ілліча. — "ГПУ") правий, коли говорить, що саме через погоду місто накриває смог?

— Я з ним і такими, як він, усе життя воюю. Я коксохімік за освітою, знаю все про відходи. Ще в кінці 1970-х об'єми виробництва були величезні, по 50-60 плавок на день. Викиди — 800 тисяч тонн щорічно. Зараз Бойко каже, що виробництво зменшилося, викидів стало 350 тисяч. Ой, яка гарна динаміка! Але обладнання, яке мало служити по 25 років, використовують 40-50. Воно не може працювати як нове, а ремонтів не роблять. З-під дахів, з усіх щілин валять викиди. Тому те, що було раніше, ніде не ділося. Ми бачимо той смог, дихаємо ним, але порахувати, скільки його і як він впливає на здоров'я, не можемо. 1983-го в місті був відділ охорони навколишнього середовища та здоров'я. Там збирали дані про викиди, напрям вітру, вплив на здоров'я. Відділ пропрацював чотири роки і закрився. Всіх почала хвилювати інша тема — заводи-годувальники. 1988-го з інституту гігієни та медичної екології імені Марзєєва приїжджав професор Антипенко. Проводив аналізи ґрунту, води, перевіряв дітей у садках. Зробив висновок, що в Маріуполі за сумарною силою впливу шкідливих речовин на здоров'я ситуація гірша, ніж радіоактивна в Чорнобилі. Якщо 30-річна людина, особливо це стосується жінок, із Маріуполя переїде в чисту зону, скажімо, Карпати, то ймовірність патологій при пологах зберігатиметься 50 років. Уже пішли генетичні мутації.

Чим іще небезпечні викиди для здоров'я?

— Фенол спричинює розпад червоних кров'яних тілець та відповідно рак. Він накопичується в організмі і з часом викликає ураження центральної нервової системи, нирок, печінки, органів дихання. Формальдегід зумовлює екзему, алергічні дерматити, онкозахворювання, серцево-судинні хвороби. Сірководень подразнює очі, дихальні шляхи, через що виникають бронхіти й навіть набряк легень. У більшості маріупольців алергії, астми, багато онко і туберкульозу. Якщо старші люди трохи здоровіші, то діти слабші. Мій син живе у Донецьку й там почуває себе нормально. Тільки приїжджає сюди, алергія на все на світі — від квітів до котів. Мого онука-підлітка насилу відкачали, коли знепритомнів посеред міста.

80 відсотків своїх ресурсів імунна система людини витрачає на нейтралізацію впливу несприятливого навколишнього середовища. Тому організм швидко та передчасно зношується. І в юному віці людина має букет хвороб, які раніше переслідували літніх людей.

×