"Обережно, падає штукатурка". Шість таких оголошень розвісили по периметру будинку № 68 на вул. Богдана Хмельницького. 17 травня з балкона квартири письменника Олеся Гончара на третьому поверсі обвалився шмат плити. Ніхто не постраждав.
— Я обвалу не помітила. Працювала над книжкою спогадів про Олеся Терентійовича. Перебирала фотографії, — говорить 88-річна Валентина Гончар, вдова письменника. — Балконом давно не користуємося. Вихід на нього заставлений столом і шафою.
Валентина Данилівна одягнена в темно-синє плаття й сіру пухову жилетку. Показує кабінет чоловіка площею 22 кв. м. На столі розкладені папки, папери й світлини. За ним — стелаж із книжками. На стінах із жовтими вицвілими шпалерами висять картини й портрети Олеся Терентійовича. Паркетна підлога застелена потертим вишневим килимом.
Після обвалу Валентина Данилівна не пустила рятувальників на балкон через квартиру. Щоб забрати уламки арматури, ті спускалися на тросах із горішнього поверху.
7-поверхівку з 2-поверховою мансардою на Богдана Хмельницького в місті називають "ролітом" — від робітник літератури. Її звели 1934 року для письменників. У різні часи їх тут мешкало майже 130. 1970-го будинку надали статус історичної пам'ятки. На перших поверхах розташовані офіси компаній і хімчистка.
Фасад двох нижніх поверхів оздоблений неотесаним чорним гранітом. На ньому висять 27 меморіальних дощок: письменникам Остапу Вишні, Андрієві Малишку, Максимові Рильському, Миколі Бажану. Верхні поверхи пофарбовані жовтим. Будинок занедбаний. Подекуди обсипалася штукатурка, видно цеглу. Стіни під'їзду побілені, лампочки вкручені.
— Дім не ремонтували років 20. Хіба у себе на поверхах люди трохи понаводили порядки, — розповідає 58-річна Олександра Руденко, невістка письменника Миколи Руденка. Мешкає на четвертому поверсі. — Раніше Олесь Терентійович дзвонив у мерію і нам миттю все лагодили. Після його смерті влада перестала наглядати за будинком. Прибирали, хіба як приїжджала якась делегація. Він аварійний давно.
Жек, що обслуговує будинок літераторів, стоїть за 200 м. Говорити про аварійний об'єкт там відмовилися.
Запроектована кімната для прислуги
Будинок № 68 на вул. Богдана Хмельницького зводили як елітне помешкання. У 1930-х житло на 120 "квадратів" із персональним телефоном і всіма побутовими вигодами було розкішшю. Кухні тісні. Мешканці мали харчуватися в окремій їдальні.
У квартирах останнього корпусу запроектована спеціальна кімната для прислуги. З їдальні для неї обладнаний чорний хід на подвір'я. У мансарді архітектор планував розмістити літературну кав'ярню. Проте вона не відкрилася. Тривалий час приміщення стояло порожнім. Після Другої світової війни там були художні майстерні.
5 
1
Коментарі