Їду в "Ашан" на столичній Петрівці. Цей супермаркет вважають найвигіднішим для закупок. Деякі товари можна знайти на гривню-дві дешевше, ніж у інших київських магазинах. Вибираю там найдешевші продукти. У списку покупок: сир, сметана, молоко, масло, сир твердий, ковбаса, оселедець у коробці, шоколад.
У рибному відділі біля пластикових коробок із оселедцем багато покупців. Майже весь асортимент в одну ціну: 200 г — до 7 грн. Найдорожчі оселедці від "Флагмана". Найдешевша коробка "Делікатесної". Білим та червоним написано "РибаLove" за 5,52 грн. На етикетці вказано багато стабілізаторів та підсилювачів смаку. Раніше їх позначали літерами Е з цифрами, тепер пишуть назви хімічних складників.
— Смотрите под низ. Она вся должна быть плотненькая, — радить 63-річна Раїса Штурман. — Я брала, дівчата на роботі хвалили. В "Ашані" точно дешевше, ніж будь-де. Живу на Оболоні, сюди ходжу часто.
Найдешевша сметана на ашанівському прилавку — "Лукавиця", 20% жирності. Коштує 3,95. Найближча за ціною тієї ж жирності та маси сметана "Президент" на гривню дорожча.
На пачках із вершковим маслом шукаю склад, де зазначені тільки вершки. Щоб це було справді масло, а не спред. Найдешевше у 200-грамових пачках масло "Молочник". Пачка — 8,57 грн. Решта на полицях — не дешевше ніж 11 грн.
Кисломолочні сири представлені десятком компаній. Біля цінників із найдешевшими — порожні лотки. Бачу, що був Яготинський 0% — по 4,46 та 9% — по 5,50. Кладу в корзину сир виробника "Галактон" 250 г за 5,55.
— У Києві ціни дуже високі. Була в Кам'янці-Подільському. Там рулет курячий найдорожчий — 34 гривні. Тут порівнюю — 48. У "Сільпо" взагалі 58–60 гривень. Краще брати далі від столиці, сюди із запасом везти, — радить 44-річна Наталія.
В "Ашані" продають варену ковбасу по 15,21 грн/кг. На червоній етикетці написано "Щирий кум". Далі слоган — "коли цінується смак" і "виготовлено з власної сировини". Палка товста, заважить десь із півтора кілограма. Була ще столова варена по 12,32 — розібрали. Продавець відмовляється різати палку.
— Що там за склад? — питає літня жінка.
Читаю вголос:
— Шахтарська, Горлівка. Склад: свинина, м'ясо куряче, вода питна, шпик, шкура свиняча, жир свинячий, крохмаль, сіль, часник, перець, далі перелік із п'яти "Е", — перераховую стабілізатори, підсилювачі смаку та ще щось. Є напис, що без ГМО, і значки сертифікатів якості.
Жінка теж хоче взяти, але небагато. Продавець погоджується розрізати.
— А мені ви поріжете? — 46-річний Сергій вибрав варену ковбасу по 60 грн. Почувши розмову, боїться, що тут не ріжуть. — Не беріть цю ковбасу! — дивиться на Шахтарську. — По ній видно, що й собака не їстиме.
— Горлівка, — кажу, — виробник.
— А, донецкие? Тогда понятно. Янукович президент. То хай сам її нажреться. А ви не їжте.
На cир російський із Лозової Харківської області — акція: 49,99 грн за кіло. Це найнижча ціна на твердий сир. Для порівняння прошу ще російського з Шостки — по 68,99.
Найдешевше молоко — по 4,69 за літр — пропонує "Гармонія" Лубенського молочного комбінату.
Розглядаю полиці з 100-грамовими плитками шоколаду. Рошенівська "Чайка" за 5,75 грн. "Корона" — 6,36. Найдорожча "Мілка" — 6,99 грн. Найнижча ціна на "Світоч" — 5,48 грн.
Продукти ріжу та розкладаю в тарілки. Дорожчий сир теж. Спробувати найдешевші харчі запрошую чотирьох учасників експерименту.
У родині 43-річної Оксани їдять тільки приготовлені нею страви: борщі, супи, плови, овочеві рагу. 23-річний Леонід у Києві живе з дівчиною. Готову їжу купують рідко, частіше готують удома. 27-річна Ганна не часто куховарить, їсть здебільшого бутерброди. У 28-річного Ігоря готувати теж виходить не завжди — коли купує готову їжу, коли готує сам.
Оксана пробує два сорти сиру:
— Не сподобалися обидва. Тільки з голоду зможу його їсти, — каже. — Більше нічого пробувати не буду, бо такого не їм.
— Оселедець відмінний, такий як треба, — каже Леонід. Пробує акційний сир. — Без смаку, сухий. — Про дорожчий каже, що має різкий смак. — Але хороший. Ковбасу таку зазвичай не їм. Учора сардельку купив уперше за півроку. Запах у ковбаси різкий, але їсти можна. Масло ніяке, сумніваюся, що справжнє. Сметана добра, жирна. Кисломолочний сир також. Шоколадка — з чаєм піде. А от молоко має терпкий присмак.
Рибне філе подобається Ганні та Ігореві. Достатньо солена, немає кісток. Оселедець розійшовся в першу чергу. Хвалять сметану, масло та кисломолочний сир. Сходяться на думці, що дешевший російський має гіркий смак. Дорожчий — подобається більше.
— А шоколадка має присмак не дуже. Наче стара, — каже Ганна. Ковбасу пробувати відмовляється.
Ігор кусає бутерброд із ковбасою Шахтарською:
— Враження таке: їм що завгодно, тільки не м'ясо. Наче згущене соєве пюре.
3 
1
Коментарі