У неділю о 16.00 у селі Пустовіти Миронівського району Київщини на зерносховищі згоріло 180 т пшениці. Це три вагони. Знищено також 150 т ріпаку. 190 т пшениці пошкоджено вогнем і водою.
— Я бачила, як далеко на полі, за коморою, щось горіло, а потім як затріщало. Дивлюся — вже горить дах комори. Якась частина впала на зерно, — розповідає місцева жителька Тетяна Чала, 33 роки. — Таке страшне щось робилося, у хаті досі димом воняє.
— Шифер так рвав у всі боки, що навіть машини зупинилися, ніхто вулицею не йшов і не їхав, — каже її чоловік Віктор. — Утворився затор із 20 авто. Пожежники запізнилися. Коли приїхали, то не було що гасить.
За пожежею спостерігали понад 50 селян. З-поміж них були діти, літні люди. Але ніхто не намагався загасити полум"я.
— У нас народ, знаєте, такий — один плаче, а другий скаче. Одні радіють, що загорілося, а інші просто дивляться, — продовжує чоловік. — Ніхто з людей не кинувся тушить. Казали, що так йому і треба, за те, що він нас надурив. За те, що орендну плату не доплатив, то майно викупляє всякими хитрими путями. А в людей зло і ненависть накопичується.
Під час пожежі власника підприємства 67-річного Василя Ігнатенка в селі не було.
— 189 тонн пшениці п"ятого сорту. Її відпускна ціна — 800–900 гривень за тонну. Коли в нас наведеться порядок із пожежними автомобілями? — кричить фермер. — Хто нас повинен спасать? У нас нема пожежної машини. І не тільки в нас, це по всій Україні.
Рятувальники кажуть, що хтось підпалив сухий бур"ян на полі. Можливо, кинув недопалок. Вогонь перекинувся на приміщення. Пожежна машина прибула з запізненням, бо в цей час гасили приватний будинок в сусідньому селі Яхни.
Василь Ігнатенко — фермер із майже 20-річним стажем. Має 2 тис. га землі.
Коментарі