4 години сиділи по шию в болоті 11-річна Любов Сорока, 13-річний Віктор та 10-річна Ганна Панасовські із села Старостав Горохівського району на Волині. Діти заблукали і провалилися у боброву яму.
Напередодні Трійці 6 червня в багатодітній родині Панасовських готувалися до свята. Найменші з п"яти дітей — Ганна і Віктор — вирішили нарвати лепехи. Наступного дня хотіли продати зілля в райцентрі. Близько 19.00 заскочили до сусідки Любові Сороки і разом пішли на лісове болото за селом.
— Мені сказали, що йдуть до подружки Каті на іншому краю села. А про лепеху — ні слова, бо її у нас біля хати повно, — каже бабуся дітей 53-річна Любов Панасовська.
Діти блукали болотом до смеркання, перескакуючи з купини на купину. Не помітили, як вийшли до глибокого меліоративного каналу. Вирішили перейти рів дерев"яним містком.
— Там у болоті бобри нарили підводні нори. Ми їх постійно обходили, а тут раптом провалилися всі разом, — каже Люба Сорока.
Діти загрузли в трясовині. Схопилися за гілки верболозу. Віктор і Люба невисокого зросту. Їм болотяна вода сягала по шию. Найвищій 10-річній Ганні багнюка була по груди. Вона намагалася підтримати подругу.
Ударив грім, розпочалася злива. Діти кричали.
— Ми дуже злякалися. Кругом темно, падає сильний дощ, заливає яму і вода почала потрапляти до рота, — згадує Ганна. — Страшно, бо ніхто нас не чує через грім.
Першу годину-півтори діти щосили кликали на допомогу. Охрипли, цокотіли зубами від холоду. Віктор заспокоював дівчат. Вони плакали.
— Коли зовсім стемніло, ми почали молитися. Спочатку "Отче наш", а потім усі молитви, які знали, — каже Віктор. — Я розтирав Любу руками, бо від холоду вона вся посиніла.
Волання дітей почули дві жінки, які поверталися додому з городу за селом. Через трясовину вони не змогли дістатися болота, тому побігли у село, викликали рятувальників. Близько 23.00 край трясовини стояв автомобіль із пожежниками, за півгодини приїхала "швидка". Рятувальники одягли гумові костюми й по груди у воді пішли на допомогу.
— Місце — суцільна трясовина. Ми дісталися рову, проклали канатну дорогу і надувним човном перед собою наблизилися до дітей, — розповідає начальник варти районного МНС 32-річний Микола Рот. — Молили Бога, щоб блискавка не влучила в потерпілих і не повбивала усіх нас у воді.
Вода ледь не дійшла до носа Люби та Віктора. Діти посиніли від холоду. Руки заніміли від постійного тримання за верболіз. Не могли говорити — лише схлипували. Чоловіки одягли на них рятувальні жилети і на руках винесли із трясовини. У "швидкій" їх зігріли і доправили в районну лікарню.
— Дітей поклали в реанімацію, потім до палати інтенсивної терапії. Були наявні ознаки сильного переохолодження. Та на диво ніхто з них не захворів, — каже начмед горохівської районної лікарні Галина Сигида, 43 роки. — Через день усіх здоровими виписали додому.
За п"ятьма дітьми родини Панасовських наглядає баба Люба і батько. Мати Анжела — на заробітках у Москві. Наступного ранку вона вислала гроші на лікування.
Сім"я ледь зводить кінці з кінцями. Для молодших Віктора і Ганни збирання лепехи, ягід та грибів у лісі й на болоті є звичним заробітком.
— Та хай згорять ті гроші, — плаче Любов Панасовська. — Тепер ні ноги з двору.
Село Старостав — за 10 км від райцентру. Розташоване серед мішаного лісу. До траси, якою їздить автобус, — 3 км. Селяни туди пішки добираються ґрунтовою дорогою.
Болото за Староставом місцеві називають "гиблим". За останні 10 років там утопилися троє.
3 
1
Коментарі