— Черт знает что! У них "реактивов нет". Совести у вас нет. Во что превратили медицину, — лається літній чоловік на сходах Донецької обласної клінічної лікарні.
Із початком війни звідти звільнилися понад половина фахівців. Хворих лікувати нічим.
— Одна диагностика стоила больше 500 рублей (227 грн. — ГПУ). Врач написала список лекарств. Но сначала требуют анализ крови на гепатит. В лаборатории нет реактивов. Направляют в частную. Там драконовские цены. Как и везде. Прошлой зимой на лечение жены от гриппа самыми дешевыми лекарствами ушло 2 тысячи рублей (908 грн. — ГПУ). Сейчас мне насчитали почти 15 тысяч. Где их взять? — чоловік зминає рецепт і кидає під ноги.
— А чему удивляться, — відповідає чоловік років 40. — У друга жена в больнице. Вегетососудистая дистония. 500 рублей в день. Летом мне потребовалась операция на ноге. Обратился сюда, к сосудистому хирургу. Операция бесплатная, но надо оплатить наркоз, катетер. Потянуло на 17 тысяч. Каждый день за нормальную палату еще сверху 300 рублей. Плюнул. Поехал в Мариуполь. Сделали в два раза дешевле.
— Сколько народа за последние три года померло без медпомощи. Совсем не старые люди. Работы нет, денег нет. Нет и помощи от врачей. Все хапугами стали, — жінка, яка слухала розмову, розвертається і йде геть.
Навіть маючи гроші, ліків не купиш — їх не завозять, каже донецький лікар і блогер Олександр Чернов:
— В окупованому Донецьку волонтери шукають гроші й ліки для порятунку 17-річної дівчини. Постраждала від вибуху газу. 85 відсотків тіла обгоріло. Лежить у Центрі термічних пошкоджень Інституту невідкладної і відновлювальної хірургії. Директор закладу Еміль Фесталь сказав журналістам, що для порятунку роблять усе необхідне. Насправді дівчина три години лежала без допомоги. На одному фізрозчині. А директор неспішно погоджував із керівництвом бойовиків, чи можна взяти ліки зі "спецфонду" для місцевої "еліти".
— Какое-то время аптеки обеспечивали людей лекарствами из запасов. Не прекращались и поставки из Украины. По нормальным ценам. Но транспортная блокада стала для них преградой. Лекарства хлынули из России. Цены выросли в разы. Появились фальшивки, — розповідає колишня співробітниця обласного управління охорони здоров'я Світлана Костюченко. Була куратором фармацевтичної мережі. Зараз — безробітна. — Большинство коммунальных и много частных аптек были "отжаты". Можно предположить — торговлю лекарствами контролируют высшие чины "республики".
— В ДНР не найдешь нормальные лекарства. Если завозят, то производства Тюмени. Написано — цитрамон. Выпила, легче не стало. Начала читать состав — совсем не такой, как у нашего. Подделка, — скаржиться пенсіонерка Людмила Макогон у кабінеті 46-річній лікарці. Та працює тут 15 років. Каже, у пацієнтів побільшало алергічних реакцій на російські медикаменти.
Радить замовляти українські ліки тим, хто їздить по пенсії. Препарати для її хворої мами передають родичі з Харкова. У місцевих аптеках купувати побоюється.
"Заплатила за наркоз 2500 рублей. Он есть в гуманитарке"
На початку 2015-го бойовики ДНР анонсували створення торгового дому "Ліки Донбасу". Через нього мали проходити всі гуртові закупівлі ліків. Унаслідок цього ціни знизяться, обіцяв керівник ДНР 41-річний Олександр Захарченко.
Однак жителі окупованих територій скаржаться на брак ліків. Розповідають про завищені ціни на лікування.
"Лекарства либо плохие российские, либо днем с огнем не сыщешь. Немного поступает от России с гуманитаркой для больниц. Но расползаются по "своим" аптекам. В больницах — только для избранных, — пише в соцмережі донеччанка Марина. — Заплатила за наркоз 2500 рублей (1135 грн. — ГПУ). Он есть в гуманитарке. Генферон купи. Шприцы купи".
У цьому бізнесі мають частку російські постачальники. Лідери з поставок ліків окупантам — ростовські регіональні дистриб'ютори "Астика" і "Биофарма", компанії "Лесан Фарма" та "Супрамед-Юг", бізнесмени Владислав Царьков і Роман Нечай. Про це пише російський сайт "РБК".
Коментарі