200 тис. рукописів Тараса Шевченка містить науково-освітній портал "Тарас Шевченко". Його до 200-річного ювілею поета створила "Мала академія наук України". Важливо зберегти автентичність мови Шевченка, вважає 67-річний Сергій Гальченко, заступник директора Інституту літератури ім. Шевченка НАН України. Він понад 40 років видає "Кобзар" різних форматів.
— Мова Шевченка — класична, еталонна мова. Минулого року я видав декілька факсимільних видань творів Шевченка. Тобто репродукції рукопису із розшифровкою. Якщо, наприклад, слово "заквітчаний" Шевченко пише "заквічаний", то ми подаємо у квадратних дужках літеру "т", як у цьому слові має бути за сучасним правописом. І читач знає, що це редакторська правка, а не так було в рукописі.
Недавно в Харкові видали твори Шевченка, відредагувавши їх не за сучасним правописом, а за скрипниківським 1928 року. Там, де в Шевченка написано "цей", стало "сей". У тому виданні навіть поміняли заголовки у творах Шевченка, підписи. Це свавілля.
Є двотомний "Словник мови Шевченка", що уклали на основі видань його творів. А треба видати словник мови Шевченка за його рукописами — так, як він писав. Тобто відтворити справжню, живу, автентичну мову Кобзаря. До речі, він величезний знавець мови Надросся та центральної України, звідки сам.
"За свій український правопис Шевченко не дбав і писав свої твори тодішнім правописом російським, цебто старим українським, якого він навчився замолоду, за що Куліш не раз сильно гриз йому голову, — пише мовознавець Іван Огієнко у статті "Правопис "Кобзаря". — Переводити Шевченків правопис на сучасний дуже трудно, бо сталого правопису Шевченко не мав".
Тарас Шевченко часто не вживав великих літер і ком або ставив їх не там, де треба. От як, наприклад, виглядає автограф його вірша "Мені однаково":
Мени однаково чи буду
Я жить въ украини чи ни.
Чи хтось згадае чи забуде
Мене в снигу начужини
Однаковисинько мени.
3 
1
Коментарі