У селі Ясногородка під Києвом 10 років вирощують страусів. Тепер там 400 птахів.
Ходять у п'ятьох вольєрах, обгороджених дерев'яним парканом. Тут вони живуть групами: на одного страуса — чотири–вісім самиць. У природі до 10. У кожного птаха на шиї прикріплена жовта бирка. На ній — дата його народження.
— Господарочки носять сірі "сарафанчики", а господарі — чорні "фраки". Це забарвлення пір'я на крилах, — розповідає екскурсовод ферми 52-річна Тетяна Самойленко, тримаючи страусине яйце. — Птахи не літають і не стрибають, бо важать по 150–180 кілограмів. Зате швидко бігають, десь 70 кілометрів на годину. Бачать до 5 кілометрів, а випуклість очей дає можливість бачити, що робиться позаду.
Реагують на все блискуче. Відвідувачі інколи їм копійки тикають, а ті клюють. А в мене колись під час екскурсії страус зняв із руки обручку.
В Австралії страуси оберігають отари овець від диких собак динго.
— Їх не приручають. Страусам від природи дано чітко ходити по одній території, на яку вони нікого не пускають. Може вдарити клювом людину в голову. Смертельні рани наносять кігтем. Ударом ноги птаха вбиває навіть коня. А коли розсердяться, перебити цю огорожу для них, як нам зламати сірник. Одного разу страуси, виясняючи стосунки між собою, зруйнували вольєр. Це сталося під час екскурсії. Усі відвідувачі за мною сховалися. Добре, що працівники загнали птаха назад.
У вольєрі самиця клює землю й махає крилами.
— Це означає, що вона знеслася. Несуться раз на тиждень. Одна самка з весни до осені має 40 яєць. Узимку не несеться, — продовжує. — Забирати яйця йдуть двоє працівників: один відвертає увагу птаха, а другий має добігти до гнізда і схватити яйце. Якщо запізниться — загине.
Запліднене яйце залишають в інкубаторі, незапліднене — віддають кухарям.
— Розбити яйце неможливо, треба брати елекродриль і свердлити. Варити вкруту треба 2 години, а потім розбивати молотком. За смаком яйця подібні до курячих. А страусятина нагадує телятину. Зі шкіри шиють сумки та взуття.
Пір'я збирають під час стрижки.
— У жодному випадку не можна смикати, бо на тому місці утворюються рани, від яких птах загине, — попереджає. — Ловити страуса ідуть п'ятеро-шестеро чоловік із довжелезними палицями. Однією нахиляють голову для дезорієнтації, надягають ковпачок і заводять у трикутний станок, де стрижуть.
Екскурсовод показує страусенят.
— Це післяродове відділення. Ось пеленальний столик, пелюшки. А ось кнопки, — показує на птахів. — Якщо лежить і не може підняти ніжки, йому ще й доби немає. Якщо сидить на попі — йому вже другий день. А ця, яка ходить, їй третій. У пташині ясла страусенята попадають на п'ятий день. А через місяць переходять у молодшу групу.
Страусів продають із 5-місячного віку.
— По одній пташці не продаємо. До одного страуса додаємо двох-трьох або п'ятьох "дівчат". Купують ті, хто має землю. Знаю, що Володимир Горянський і Віктор Янукович купували. Президент не брав, а помічники приїжджали.
На території ферми є невеликий зоопарк з одним верблюдом, кількома породами свиней і птахів.
— Діти часто дражнять верблюдицю Соню, щоб та плюнула. За 10 років так і не бачила, щоб вона плювалася. Але якщо вже плюне, то треба буде три дні вмиватися. Ніхто не віддере. Часто питають, чому страус голову в пісок ховає. А насправді не ховає, інакше задихнеться. Це в них положення під час сну, коли витягують шию із головою вперед.
Екскурсія на страусину ферму коштує 30 грн.
2 
1
Коментарі
5