Біля входу до Міністерства внутрішніх справ на столичній вул. Академіка Богомольця, 10, минулої п"ятниці встановили символічну півметрову паперову стелу. Написали на ній — "Пам"яті жертв, закатованих міліцією". Ініціаторами стали правозахисники та люди, які вважають, що їхніх родичів незаконно засудили та закатували провоохоронці.
— Міліціонери мають бути покарані за знущання над людьми. Вимагаємо належного розслідування випадків катувань. А також хотіли нагадати міністру, що при міністерстві є громадська рада з питань прав людини, яку він ігнорує. Рада не може зібратися, бо на те нема дозволу міністра, — каже Марина Говорухіна, 28 років, з Української Гельсінської спілки з прав людини.
Тамара Рафальська, 60 років, голова організації "Рух "Громадське спонукання", із чоловіком покладають до стели квіти. Їхній син Олександр із 2001 року відбуває довічний термін у вінницькій тюрмі N1 за вбивство чотирьох осіб. Жінка запевняє: справа сфабрикована, син не винен. Каже, має всі необхідні докази.
— Ми будували магазин у Тетієві, за 180 кілометрів від Києва. У нас хотіли його забрати. Прокуратура наклала арешт на нього. Синові погрожували телефоном, пробивали колеса в машині, урешті вкрали авто. Потім біля Тетієва на дорозі знайшли чотири трупи. Сашу звинуватили у вбивстві, — каже Тамара Михайлівна.
Через катування Олександра двічі оперували — видаляли гематоми, які гноїлися.
— Потрібен новий Кримінально-процесуальний кодекс. Він два роки лежить у Мін"юсті. Якби його прийняли, не було б такого свавілля. Там передбачені 12 присяжних, адвоката оплачує держава. Натиснути на присяжних не можна. Інакше факти тиску швидко спливуть, — каже адвокат Олег Веремієнко, 30 років. Він допоміг звільнити з тюрми 22-річного Євгена. Того посадили за вбивство, якого він не скоював. Євген відсидів два роки.
У приймальні міністерства взяли звернення правозахисників. Стелу від приміщення МВС прибрали о 12.30, як тільки люди розійшлися. Простояла вона 2 год.
1 
1
Коментарі