Події навколо реконструкції та забудови Андріївського узвозу в Києві коментують архітектор, письменник, краєзнавець і соціолог.
Микола Жаріков, 80 років, колишній головний архітектор Києва:
— Узвіз — це унікальна історична вулиця в Києві, яка збереглась. Але відбувається вакханалія, починаючи з цієї ідіотської реконструкції, що знищує Андріївський. З точки зору архітектури, нічого особливого у знесених спорудах немає. Там є будинок Булгакова, відомий замок Річарда, решта — просте. Але все це разом — особливе середовище. І його стрижнем була бруківка, йдучи якою, людина відчувала дух старовини. Це одна з найцінніших речей на узвозі, а її зняли бульдозером. Тепер викладуть нову. Але це буде вже не той Андріївський. Ми його, по суті, втратили.
Василь Шкляр, 60 років, письменник:
— Триває суцільна руйнація України в усіх напрямках, і з архітектури також. Але я із захопленням спостерігаю, як люди піднялися захищати узвіз. Відстоювати культурні речі приходять більше людей, ніж на політичні акції. Це свідчить, що у нас усе-таки формується громадянське суспільство. З'являються нові обличчя, нові позиції. Опір наростає.
Михайло Кальницький, 53 роки, історик, києвознавець:
— У цього місця є статус заповідника. Багатоповерхове будівництво тут неприпустиме. Андріївський узвіз — занадто знаковий для киян. Ні в якого Ахметова немає стільки грошей, щоби здолати рубіж захисників цієї вулиці. Хотів би я бачити, як підганятимуть будівельну техніку з боку Контрактової площі, якщо сотні й тисячі людей у самій гущі велелюдного міста не захочуть їх туди пустити. Хіба що весь Андріївський оточать колючкою з вишками. Та й це довго не витримає.
Євген Головаха, 61 рік, заступник директора Інституту соціології:
— Люди болюче реагують на подразник, на який за інших умов могли не звернути уваги. Киян збурило не повалення будинків на Андріївському. Це реакція на несправедливість — знищення міста, дорогі джипи в центрі, президентські кортежі з мигалками. Усі ці негативи накопичуються, і одного невеличкого приводу вистачить, щоб усе зайнялося. Це сигнал для влади. Якби вона була розумна, то збагнула б. Але вона не хоче вчитися. Вони не знають історії й не розуміють, що суспільство складне за своєю природою. Думають, що люди — це гвинтики, які можна використовувати постійно. Але суспільство більш подібне до пружини, що може викинути всіх.
3 
1
Коментарі
2