четвер, 19 січня 2012 00:45

"Сьогодні ми з плакатами, а завтра можем бути з автоматами"

— Влада на нас не реагує. А дарма! Сьогодні ми з плакатами, а вже завтра можем бути з автоматами, — кричить у мікрофон біля Львівської міської ради довгокоса студентка Ярина Волошин, 18 років. У вівторок о 14.00 відбувається акція протесту проти нової транспортної мережі в місті.

— Що ти таке дурне мелеш? Які автомати? — викрикує з натовпу молодий чоловік у яскраво-салатовій болоньєвій куртці.

Сивий літній чоловік, що стоїть поруч, штовхає його в ребро.

— Мовчи, — каже сердито.

Чоловік ховає голову в капюшон.

Перед входом у ратушу півколом стоять близько 200 людей. Відгукнулися на заклики  руху автономних націоналістів опротестувати нову транспортну мережу. Два тижні тому створили на соціальних сайтах групу "Спасибі меру Садовому за те, що пішки йдем додому!".

Із нового року замість 78 автобусних маршрутів Львовом курсують 46. Лише шість проходять через центр міста. Щоб добратися на роботу, багатьом доводиться робити пересадки. До того ж люди змушені чекати на зупинках до 30 хв., бо транспорту поменшало. Після 21.00 містом їздять тільки таксі.

На дворі -5°С. Охочі по черзі підходять до мікрофона.

— Я студент університету Франка, — каже 24-річний Ярослав Урбан. — Раніше маршруткою за півгодини на пари доїжджав. Зараз можу добратися тільки тролейбусом. Але його півгодини треба чекати і ще більш як 40 хвилин їхати.

Юрба кричить: "Ганьба Садовому!".

— Із роботи відпросилася, щоб на цей протест прийти. Шеф відпустив одразу, хоч сам машиною на роботу їздить, — розповідає 44-річна Любов Приймак, працює кухарем кафе в центрі міста. — Живемо з чоловіком і двома синами на вулиці Петлюри. Старший син вчиться в університеті на платному відділенні. Утрьох щодня їздимо в центр. Раніше добиралися 91-ю маршруткою. Вона їхала повз наш будинок — і заїжджала майже під саму мою роботу. Тепер мусимо виходити на півгодини раніше і робити пересадки. Їдемо до Південного базару 51-ю, потім пересідаємо на 33-тю. Кожен із нас має доплачувати 2 гривні в один бік. Я розумію, що для наших депутатів і мера — то не гроші. А нам вони ой як по кишені б'ють. Кожного дня переплачуємо 12 гривень, щоб туди-назад добратися. У місяць 240 гривень виходить.

— Та то вони так зробили, щоб ми їхнім "мерседесам" не мішали їздити, — поправляє в'язаний берет 38-річна Ольга Богданівна. — Тепер у центрі пробок нема, можна і на лімузинах. Уже би людям хоть тротуари від снігу порозчищали, щоб можна було пішки ходити. А то я вчора на Князя Романа як гепнулася, думала, не встану.

Люди протестують годину. Ніхто з чиновників до них не виходить.

— О, гарний плакат хлопець намалював, молодець. Транспортна схема і велика жирна дупа, — 45-річний Олег Карп'як киває в бік студентів із транспарантами. — Нашим чиновникам до одного місця — і те, що ми тут мерзнемо, і що їздити містом не маємо чим.

24 січня активісти обіцяють провести ще одну акцію.

Зараз ви читаєте новину «"Сьогодні ми з плакатами, а завтра можем бути з автоматами"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

100

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути