Збирати, записувати й обробляти козацькі пісні не можна

13 експедицій провели фольклористи Дніпровського університету. Досліджували козацькі пісні.

— Знайшли три села, в яких збереглися раніше не записані науковцями твори, — розповідає фольклорист 39-річний Ілля Фетисов.

29 листопада міжнародна організація з охорони історичних пам'яток ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй із питань освіти, науки й культури. — ГПУ) внесла козацький фольклор Дніпропетровщини до списку нематеріальної спадщини людства.

Унікальними назвали народні гурти "Криниця" з міста Підгородне, "Богуславочка", "Первоцвіт" із сіл Богуслав і Кочережки Павлоградського району.

— Протяжна козацька пісня незатребувана насамперед у організаторів концертів, свят, фестивалів. Наприклад, багатий репертуар ансамблю "Криниця" не підійшов для телепередачі "Фольк-мюзік", — продовжує Фетисов.

— Збирати, записувати й обробляти пісні не можна. Це суперечить умовам ЮНЕСКО. Організація хоче, щоб твори передали наступному поколінню. Жінки, яким за 80, навчатимуть тих, кого їм знайде місцева влада. На це їм дають чотири роки. Якщо за цей час жінки помруть, не передавши пісні, — це буде ганьба.

ЮНЕСКО на популяризацію козацьких пісень виділяє $100 тис. 2013-го до нематеріальної спадщини людства також внесли петриківський розпис.

×